Адаптація підприємств молокопродуктового підкомплексу України до міжнародних стандартів якості та безпечності харчової продукції: нормативно-правові та статистичні аспекти
Мета статті – проаналізувати показники, що характеризують процес адаптації підприємств молокопродук- тового підкомплексу до міжнародних стандартів якості й безпечності харчової продукції, визначити на цій основі пріоритетні напрями розвитку галузі. Методика дослідження. Використано такі методи: аналізу і синтезу – при дослідженні показників обсягів виробництва молока за категоріями господарств та динаміки товарної молочної продукції; монографічний – при дослідженні інституціональних аспектів адаптаційних процесів в аграрному виробництві та переробній промисловості;розрахунково-статистичний – під час визначення зведених, середніх, структурних індикаторів процесу адаптації галузі до міжнародних стандартів. Результати дослідження. Досліджено нормативно-правове забезпечення державного контролю якості та безпечності молочної продукції в Україні. Проаналізовано показники сучасного стану гатунковості молочної сирови- ни, структуру виробництва молока за групами товаровиробників. Встановлено, що нестача сировини на тлі економічної кризи в державі має негативний вплив на зменшення обсягів виробництва молочної продукції. Виявлено рівень адаптованості для операторів молочного ринку відповідно до державних та світових стандартів якості харчової продукції. Елементи наукової новизни. Запропоновано індикатор адаптованості вітчизняних виробників молокопродук- тового підкомплексу до міжнародних стандартів якості та безпечності харчової продукції. Проаналізовано сучасний стан рівня адаптації виробників молочної сировини та готової молокопродукції до європейських стандартів. Практична значущість. Опрацьовано ряд практичних рекомендацій щодо вирішення проблеми низької адапто- ваності господарств приватного сектора щодо покращення якості сирого молока. Доведено, що важлива роль у даному процесі має бути покладена на створення і розвиток уже існуючих молочних кооперативів на базі об’єднаних територіальних громад із залученням цільових державних програм та інвестицій. Табл.: 3. Рис.: 2. Бібліогр.: 20