Загальні положення

Рецензування рукописів у Міжнародному науково-виробничому журналі «Економіка АПК» здійснюється з метою забезпечення належного наукового рівня публікацій, дотримання принципів академічної доброчесності та відбору актуальних, оригінальних і методологічно обґрунтованих досліджень.

Основними завданнями рецензування є:

• об’єктивне оцінювання наукової якості рукопису;
• перевірка актуальності, оригінальності та достовірності результатів;
• оцінювання відповідності матеріалу тематиці журналу;
• визначення теоретичної та практичної цінності дослідження;
• перевірка дотримання наукових, редакційних і етичних стандартів;
• надання авторам конструктивних рекомендацій щодо вдосконалення рукопису.

Усі учасники редакційного процесу повинні діяти неупереджено, зберігати конфіденційність і дотримуватися положень політики журналу щодо публікаційної етики, академічної доброчесності та конфлікту інтересів.

Модель рецензування

Журнал застосовує подвійне анонімне рецензування, за якого:

• рецензентам не повідомляють імен, місць роботи та інших персональних відомостей про авторів;
• автори не отримують інформації, яка дає змогу ідентифікувати рецензентів.

Оригінальні наукові та оглядові статті проходять незалежне зовнішнє рецензування щонайменше двома фахівцями у відповідній галузі знань.

Редакційні матеріали, інформаційні повідомлення та інші матеріали, які не містять результатів оригінального дослідження, за наявності таких у журналі проходять редакційне оцінювання, але можуть не направлятися на зовнішнє рецензування. Тип оцінювання кожного виду матеріалів визначається редакцією відповідно до його змісту та призначення.

Первинне редакційне оцінювання

Після надходження рукопису редакція проводить його первинну перевірку. На цьому етапі оцінюють:

• відповідність тематиці, меті та науковому профілю журналу;
• дотримання вимог до структури й оформлення статті;
• наявність усіх необхідних відомостей і супровідних документів;
• відповідність принципам академічної та публікаційної етики;
• оригінальність тексту та наявність ознак недоброчесного запозичення, дублювання або повторного подання;
• загальний науковий рівень, методологічну обґрунтованість і завершеність дослідження.

Первинне оцінювання здійснює головний редактор, його заступник або призначений науковий редактор. Рукопис може бути відхилений без направлення на зовнішнє рецензування, якщо він:

• не відповідає тематиці журналу;
• не містить достатньої наукової новизни;
• має очевидні методологічні або структурні недоліки;
• не відповідає вимогам до оформлення;
• містить ознаки плагіату, фабрикації, фальсифікації, дублювання публікації або іншого порушення академічної доброчесності;
• не відповідає етичним вимогам до проведення та представлення досліджень.

Відхилення рукопису на етапі первинного оцінювання не є зовнішнім експертним рішенням і не передбачає обов’язкового отримання рецензій.

Якщо рукопис відповідає основним вимогам журналу, йому присвоюють реєстраційний код. Перед передаванням рецензентам із тексту, метаданих і властивостей файлу видаляють інформацію, яка може розкрити особу авторів.

Відбір рецензентів

Організацію зовнішнього рецензування здійснює науковий редактор або член редакційної колегії, відповідальний за відповідний науковий напрям.

Рецензентів обирають з урахуванням:

• їхньої наукової спеціалізації;
• досвіду досліджень за тематикою рукопису;
• наявності відповідних наукових публікацій;
• здатності провести незалежне й об’єктивне оцінювання;
• відсутності конфлікту інтересів з авторами, редакторами або установами, пов’язаними з дослідженням.

До рецензування можуть залучатися українські та іноземні дослідники, які мають належну наукову кваліфікацію та фаховий досвід у відповідній галузі.

Рецензент не повинен:

• працювати в тій самій установі, що й автор рукопису;
• мати з автором актуальні або нещодавні спільні наукові проєкти чи публікації;
• перебувати з автором у відносинах наукового керівництва або підпорядкування;
• мати особисту, професійну, академічну, фінансову чи іншу зацікавленість, яка може вплинути на об’єктивність оцінювання.

Запрошений експерт повинен повідомити редакцію про будь-який потенційний конфлікт інтересів і відмовитися від рецензування, якщо не може гарантувати незалежну та неупереджену оцінку.

Конфіденційність

Рукопис, рецензія та листування, пов’язане з експертним оцінюванням, є конфіденційними матеріалами.

Рецензентам заборонено:

• передавати рукопис або його частини третім особам;
• обговорювати зміст дослідження з особами, які не беруть участі в редакційному процесі;
• використовувати неопубліковані дані, методики, ідеї або результати у власних інтересах;
• намагатися встановити особу авторів;
• без погодження з редакцією залучати інших осіб до підготовки рецензії.

Якщо рецензенту необхідна консультація іншого фахівця, це допускається лише після попереднього дозволу редакції. Особа, залучена до такого консультування, також повинна дотримуватися вимог конфіденційності та повідомити про можливий конфлікт інтересів.

Критерії оцінювання рукопису

Під час рецензування експерти оцінюють:

• відповідність змісту статті її назві, анотації та заявленій меті;
• актуальність порушеної наукової проблеми;
• оригінальність і наукову новизну дослідження;
• повноту аналізу попередніх досліджень;
• обґрунтованість мети, завдань або дослідницьких гіпотез;
• відповідність методології поставленій меті;
• достатність і достовірність використаних даних;
• коректність методів аналізу та статистичного опрацювання результатів;
• логічність викладу й аргументованість висновків;
• відповідність висновків отриманим результатам;
• теоретичну та практичну цінність дослідження;
• якість таблиць, рисунків, формул та інших ілюстративних матеріалів;
• коректність цитування й актуальність використаних джерел;
• дотримання етичних принципів проведення та представлення дослідження;
• потенційний інтерес статті для цільової аудиторії журналу.

Зауваження рецензента повинні бути конкретними, обґрунтованими та спрямованими на покращення якості рукопису. Неприпустимими є образливі, дискримінаційні або необґрунтовані оцінки автора чи його роботи.

Рецензенти не повинні вимагати цитування власних праць або інших джерел, якщо такі посилання не мають безпосереднього наукового значення для рукопису.

Результати рецензування

Рецензент заповнює встановлену журналом форму рецензії, наводить аргументовані зауваження та обирає одну з рекомендацій:

1. прийняти статтю до публікації без змін;
2. прийняти статтю після внесення незначних виправлень;
3. направити статтю на суттєве доопрацювання та повторне рецензування;
4. відхилити статтю.

Рекомендація щодо доопрацювання або відхилення рукопису повинна супроводжуватися чітким письмовим обґрунтуванням. Остаточне редакційне рішення не обов’язково дослівно збігається з рекомендацією окремого рецензента, оскільки редакція враховує сукупність рецензій, аргументованість зауважень, відповіді авторів і редакційну політику журналу.

Якщо висновки рецензентів істотно відрізняються, редактор може:

• запросити додаткову рецензію;
• звернутися до рецензентів по уточнення;
• самостійно оцінити аргументованість висновків;
• передати рукопис іншому редактору відповідного наукового напряму.

Доопрацювання рукопису

Автору надсилають редакційне рішення та анонімізовані тексти рецензій. Імена, контактні дані та інша інформація про рецензентів авторам не розкриваються.

Під час подання доопрацьованої версії автор повинен:

• внести необхідні зміни до рукопису;
• надати окрему відповідь на кожне зауваження рецензентів;
• чітко позначити внесені зміни;
• аргументувати випадки, коли певна рекомендація не була врахована.

Доопрацьований рукопис може бути направлений тим самим або іншим рецензентам для повторного оцінювання. Рецензенти мають право рекомендувати додаткові зміни, якщо попередні зауваження враховано неповністю або в доопрацьованій версії виявлено нові суттєві проблеми.

Направлення рукопису на доопрацювання не означає його автоматичного прийняття до публікації. Стаття може бути відхилена, якщо внесені зміни не усувають принципових наукових, методологічних або етичних недоліків.

Прийняття остаточного рішення

Остаточне рішення щодо прийняття або відхилення рукопису ухвалює головний редактор або уповноважений ним редактор. Під час прийняття рішення враховуються:

• висновки незалежних рецензентів;
• аргументованість їхніх зауважень;
• відповіді авторів;
• якість доопрацьованого рукопису;
• відповідність статті тематиці та редакційним вимогам журналу;
• дотримання принципів академічної та публікаційної етики.

Редакційне рішення ґрунтується на науковій якості матеріалу і не залежить від громадянства, етнічного походження, статі, релігійних переконань, політичних поглядів, посади, наукового ступеня або місця роботи автора.

Редакція залишає за собою право відхилити рукопис на будь-якому етапі, якщо буде встановлено порушення академічної доброчесності, публікаційної етики або вимог журналу.

Конфлікт інтересів головного редактора та інших редакторів

Головний редактор, його заступник, науковий редактор або інший член редакційної колегії не може брати участі в первинному оцінюванні, виборі рецензентів, обговоренні рукопису чи прийнятті редакційного рішення, якщо існує реальний, потенційний або очевидний конфлікт інтересів.

Конфлікт інтересів може виникати, зокрема, якщо редактор:

• є автором або співавтором поданого рукопису;
• має родинні, особисті, професійні, академічні чи фінансові зв’язки з одним або кількома авторами;
• працює з авторами в одній установі або нещодавно співпрацював із ними;
• є або був науковим керівником, консультантом, підлеглим чи безпосереднім колегою автора;
• має спільні наукові публікації, дослідницькі проєкти, гранти або інші професійні інтереси з авторами;
• пов’язаний із продуктом, послугою, установою, організацією чи проєктом, що розглядаються в рукописі;
• має особисту або професійну зацікавленість у прийнятті чи відхиленні статті;
• перебуває в інших обставинах, які можуть поставити під сумнів його неупередженість.

Якщо конфлікт інтересів має головний редактор, він повністю усувається від роботи з відповідним рукописом і не має доступу до процесу вибору рецензентів, змісту рецензій, редакційного обговорення та прийняття остаточного рішення.

У такому разі відповідальність за організацію рецензування та прийняття остаточного рішення передається заступнику головного редактора, за умови відсутності в нього конфлікту інтересів. Якщо конфлікт інтересів також має заступник головного редактора, рукопис передається незалежному члену редакційної колегії або запрошеному редактору, який має відповідну наукову компетентність і не пов’язаний з авторами чи предметом дослідження.

Рішення щодо призначення незалежного редактора ухвалює редакційна колегія без участі осіб, які мають конфлікт інтересів. Призначений редактор отримує повні повноваження щодо:

• проведення первинного оцінювання рукопису;
• вибору незалежних зовнішніх рецензентів;
• контролю за дотриманням процедури подвійного анонімного рецензування;
• аналізу рецензій і відповідей авторів;
• направлення рукопису на доопрацювання або додаткове рецензування;
• прийняття остаточного рішення про прийняття чи відхилення статті.

Статті, авторами або співавторами яких є головний редактор, його заступник, члени редакційної колегії, працівники редакції або пов’язані з ними особи, розглядаються за тією самою процедурою незалежного зовнішнього рецензування, що й інші рукописи. Такі особи не можуть впливати на вибір рецензентів, перебіг оцінювання чи остаточне редакційне рішення.

Інформація про усунення редактора через конфлікт інтересів і передачу його повноважень іншій незалежній особі документується та зберігається в редакції разом з іншими матеріалами рецензування.

Строки рецензування

Звичайний строк підготовки зовнішньої рецензії становить від двох до чотирьох тижнів із дня прийняття рецензентом запрошення.

Середній строк від подання рукопису до отримання першого редакційного рішення становить від чотирьох до восьми тижнів. Фактична тривалість розгляду може залежати від тематики статті, доступності відповідних експертів, необхідності додаткового рецензування та обсягу доопрацювань.

Редакція прагне забезпечувати своєчасність розгляду рукописів, однак не скорочує процедуру рецензування на шкоду якості та об’єктивності експертного оцінювання.

Зберігання матеріалів рецензування

Рецензії, редакційні рішення, відповіді авторів та інші матеріали, пов’язані з оцінюванням рукопису, зберігаються в редакції в електронній або паперовій формі не менше трьох років від дати опублікування статті або прийняття остаточного рішення щодо рукопису.

Доступ до цих матеріалів мають лише уповноважені представники редакції. Інформація про особу рецензента не розголошується, крім випадків, передбачених законодавством або необхідних для розгляду підтвердженого порушення публікаційної етики.