Мета статті – систематизувати чинники впливу карантинних заходів, пов’язаних із COVID-19, на аграрний сектор та продовольчу безпеку держави й оцінити їх соціально-економічні наслідки.

Методика дослідження. За методологічну основу дослідження слугували: системний підхід до вивчення досліджуваних явищ і процесів та діалектичний метод пізнання, які дозволяють комплексно розглянути процеси, пов’язані з впливом пандемії COVID-19 і карантинних обмежувальних заходів на аграрний сектор економіки та продовольчу безпеку країни. При узагальненні теоретичних і методичних аспектів дослідження, систематизації чинників впливу використано прийоми абстрактно-логічного методу, аналізу і синтезу, індукції й дедукції, аналогій та порівнянь. З метою діагностики тенденцій розвитку аграрного сектору під впливом COVID-19 і обмежувальних заходів в аналітичних дослідженнях застосовано економіко-статистичні методи (порівняльного аналізу, відносних величин, трендовий тощо).

Результати дослідження. Визначено й систематизовано чинники впливу карантинних заходів, пов’язаних з COVID-19, на аграрний сектор із виділенням десяти груп стимуляторів і дестимуляторів, екзогенного й ендогенного впливу, що дало змогу визначати синергетичний ефект їх взаємодії. Оцінено соціально-економічні наслідки поширення пандемії COVID-19 та обмежувальних заходів на вітчизняний аграрний сектор і продовольчу безпеку за напрямами: виробництво аграрної продукції, обсяги реалізації на внутрішньому й зовнішньому ринках, інвестиційна активність, ефективність господарської діяльності, ринок праці сільської місцевості та зайнятість в аграрному секторі.

Елементи наукової новизни. Обґрунтовано теоретико-методологічні положення, науково-методичні й практичні підходи до систематизації чинників впливу карантинних заходів і поширення COVID-19 на аграрний сектор економіки, продовольчу безпеку держави та оцінювання ступеня їх впливу на соціально-економічний розвиток галузі.

Практична значущість. Основні викладені положення і висновки доведено до рівня практичних рекомендацій, впровадження яких надасть можливість обґрунтувати управлінські рішення при розробленні та реалізації дієвої державної політики розвитку й підтримки аграрної сфери, забезпечення адаптивності національних товаровиробників до обмежувальних карантинних заходів в умовах поширення COVID-19.