Мета статті – поглибити теоретико-методичні засади створення і функціонування сімейних фермерських господарств в підприємницькій діяльності та розкрити їх соціально-економічну орієнтацію.

Методика дослідження. Базується на концепції активної політики реалізації підприємницького потенціалу на селі, складовими якої виступають заходи щодо розвитку фермерських та сімейних фермерських господарств, зокрема через трансформаційний механізм формалізації особистих селянських господарств у ринкове середовище господарювання. У процесі дослідження використано наступні наукові методи: діалектичний наукового пізнання процесів і явищ; монографічний (аналіз наукових здобутків українських та закордонних учених, аналіз етапів розвитку підприємництва); графічний (для отримання синтезованого уявлення щодо об’єкта дослідження, виявлення його складових, встановлення причинно-наслідкових зв’язків); емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану об’єкта дослідження); порівняльного аналізу (визначено проблеми й напрями становлення та розвитку фермерства; врахування специфічних умов сільськогосподарської діяльності та порівняння процесів розвитку фермерства на національному рівні); прогностичний (формування концептуальних засад регулювання й удосконалення стратегії розвитку підприємництва); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків).

Результати дослідження. На основі узагальнення запроваджені заходи, зокрема щодо компенсації сімейним фермерським господарствам частини ЄСВ, за проведеними розрахунками можуть забезпечити в найближчій перспективі до 200 тис. таких господарств (у загальному потенціалі вітчизняного сімейного фермерства становить близько мільйона господарств), що можливо як через зміну організаційно-правової форми вже існуючих малих фермерських господарств, так і через формалізацію в ринкове середовище особистих селянських господарств, набувши офіційного статусу суб’єктів підприємницької діяльності – ФОП. Аналіз ролі потенціалу сімейного фермерства виявив, що його становлення впливає на розвиток України, оскільки сільське господарство безпосередньо чи опосередковано забезпечує досягнення багатьох цілей сталого розвитку, передбачених Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року. Проведене дослідження дозволило визначити соціально-економічну орієнтацію й соціальноекономічну ефективність розвитку сімейного фермерського господарства як для економіки України, так і громад, з урахуванням інституційно-правових та фінансово-економічних передумов їх функціонування.

Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку методичне представлення та ідентифікація категорії «сімейне фермерське господарство», що розглядається тут як організація сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, рибництва, скотарства, аквакультурного виробництва, яке управляється сім’єю й переважно залежить від сімейної праці та може бути організоване як у формі фізичної, так і юридичної особи.

Практична значущість. Виявлено, що особливість функціонування сімейних фермерських господарств полягає в тому, що вони одночасно являють собою виробничу та споживчу одиницю, а отже, поєднують дві мети – виробничу (максимізація доходу) і споживчу (зростання добробуту всіх членів домогосподарства). Систематизовано такі моделі розвитку суб’єктів сільської сімейної економіки: модель трудового фермерського господарства; модель фермерського господарства, заснованого на використанні найманої праці; модель сімейної корпорації. Встановлено, що на основі сімейної організації праці формується мала локальна економіка «сімейна ферма», до особливостей якої віднесено: подвійність цілей розвитку, тобто реалізація підприємницької здатності її членів господарювати на землі й максимізація доходу; відтворювальний процес залежить від сформованої системи неформальних інститутів; до визначальних норм поведінки її членів належать: вірність традиціям і культурній спадщині, соціальна спрямованість, інноваційність, стійкість, довіра і передбачуваність дій членів домогосподарства; поєднання різновекторних, суперечливих процесів; поєднання технологічних, економічних і культурних умов функціонування сімейної ферми, що визначають синергетичний ефект.