Формування інституційних складових кооперативного розвитку альтернативної енергетики в аграрному секторі економіки
Мета статті – охарактеризувати роль «зелених» кооперативів у формуванні інституційних складових розвитку альтернативної енергетики в аграрному секторі економіки.
Методика дослідження. Використано метод теоретичного узагальнення – для розкриття сутності категорії «зелений» енергетичний кооператив. Застосовано метод аналізу в процесі розгляду сучасного стану розвитку альтернативної енергетики в Україні, а також метод пояснення при вивченні ролі «зелених» енергетичних кооперативів у розвитку альтернативної енергетики.
Результати дослідження. Розглянуто базове поняття «кооперація» та похідне «енергетичний кооператив» з точки зору різних авторів, наведено власне пояснення терміна «зелений» енергетичний кооператив. Охарактеризовано стан розвитку альтернативної енергетики в Україні. Проаналізовано тенденції енергоспоживання на основі відновлюваних джерел у країні за 2013-2018 рр., за яким частка постачання енергії від відновлюваних джерел з кожним роком зростає – у 2018 р. з показником 4,6%. Відзначено мотивації активного будівництва сонячних електростанцій із найбільшою кількістю таких у Дніпропетровській і Тернопільській областях, а також інституційні складові розвитку альтернативної енергетики. Акцентовано увагу на «зелених» кооперативах. Розглянуто основні нормативно-правові акти, тобто формальні інституції, що регулюють відновлювальну енергетику в країні, а саме закони, розпорядження, стратегії. Проаналізовано такий елемент інституційного механізму, як організації, котрі контролюють і структурують процес розвитку альтернативних джерел енергії, у тому числі в аграрній сфері економіки країни. Наведено приклад успішного досвіду зарубіжних країн у «зеленому» енергетичному кооперуванні, серед яких Великобританія та Німеччина.
Елементи наукової новизни. Сформовано власне пояснення категорії «зелені» енергетичні кооперативи». Доведено важливість енергетичних кооперативів у розвитку «зеленої економіки» в аграрному секторі економіки.
Практична значущість. Результати дослідження можна застосувати для пришвидшення подальшого активного розвитку «зелених» енергетичних кооперативів, що матиме значний вплив на нарощування виробництва і споживання альтернативних джерел енергії на селі, а також зменшення витрат на енергоресурси фермерськими господарствами та особистими селянськими господарствами.