Мета статті – розгянути та проаналізувати можливі напрями диверсифікації використання трудового потенціалу сільських територій.

Методика дослідження. Використано методи: діалектичний (пізнання процесів і явищ), монографічний (аналіз еволюції наукових здобутків українських й іноземних учених стосовно проблем використання трудового потенціалу сільських територій), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), статистичний (при розробленні таблиць та рисунків), стохастичного моделювання (при визначенні найбільш ймовірних напрямів щодо вибору сфери професійної діяльності).

Результати дослідження. Розглянуто й проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку трудового потенціалу сільських територій України. Обґрунтовано напрями диверсифікації видів господарської діяльності на сільських територіях. Особливу увагу приділено розвитку несільськогосподарських видів зайнятості.

Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні й практичні положення щодо напрямів диверсифікації використання трудового потенціалу сільських територій України, що сприятиме формуванню багатогалузевої структури зайнятості сільського населення; визначено сучасні тенденції розвитку нестандартних форм зайнятості в країнах ЄС та обґрунтовано необхідність зміцнення функціональної ролі сільської місцевості у бік позааграрних функцій.

Практична значущість. Основні викладені положення і висновки містять певні практичні рекомендації щодо сприяння залученню сільського населення до підприємницької діяльності, що забезпечить збереження та різноваріанте використання трудового потенціалу сільських територій