Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні положення інклюзивного сільського розвитку й розробити методичні рекомендації для оцінювання відповідності соціальних, економічних і політичних змін у сільському просторі основам інклюзивного розвитку.

Методика дослідження. За методологічну базу при розробленні досліджуваної проблеми слугували положення концепцій інклюзивного зростання та розвитку, а також сільського розвитку. При цьому використано методи: аналізу та синтезу (для дослідження сутності та основних положень інклюзивного сільського розвитку), порівняльного аналізу (для аналізу методів розробки інтегральних індексів та визначення їх переваг і недоліків); статистичні (для розрахунків інтегрального індексу інклюзивного сільського розвитку).

Результати дослідження. Удосконалено теоретико-методологічні основи інклюзивного сільського розвитку й розроблено методичні підходи до його оцінки. Запропонований методичний підхід ґрунтується на вимірюванні інклюзивного сільського розвитку у двох площинах: секторальному вимірі, який включає політичну, соціальну й економічну складові інклюзії; компонентний вимір, що оцінює інклюзію на рівні доступу, якості та розподілу благ і послуг. Проаналізовано існуючі методичні підходи щодо розробки інтегральних індексів, що можуть бути використані для цілей вимірювання інклюзивного сільського розвитку. Враховуючи переваги й недоліки доступних методів, а також можливості їх застосування для цілей дослідження, обґрунтовано доцільність використання методу зважених сум для інтегрального оцінювання інклюзивного сільського розвитку. Як метод нормування індикаторів використано нормативний підхід. Встановлено, що відставання за рівнем інклюзивності розвитку в сільській місцевості становить -0,073, або -11,7% від національних показників. При цьому варіація відхилень між складовими секторальної інклюзії вища, ніж між елементами компонентної інклюзії. У секторальному вимірі найбільше відхилення індексів порівняно з національними показниками спостерігається за соціальною інклюзією (-0,122, або -16,3%), найменше – за політичною (-0,04, або -6,8%). Варіація відхилень від національних показників за видами нерівності загального доступу, якості та розподілу благ і послуг – за компонентною інклюзією, має менший діапазон: -9,2…-13,2%. 

Елементи наукової новизни. Удосконалено теоретичні положення інклюзивного сільського розвитку й запропоновано методичний підхід для його оцінки на основі застосування двовимірної матриці індикаторів, яка включає три секторальні виміри (політичну, соціальну та економічну) і три компонентні виміри інклюзивності (за доступністю, якістю й розподілом суспільних благ і послуг).

Практична значущість. Розроблений методичний підхід може бути використаний для моніторингу виконання програмних документів у сфері сталого розвитку, впровадження політики сільського та інклюзивного розвитку. Гнучкість методичного підходу щодо використання різних наборів індикаторів дозволяє використовувати його і на рівні ОТГ, що планується обґрунтувати й апробувати в наступних публікаціях.