Мета статті – обґрунтувати необхідність комплексного законодавчого, організаційного і фінансового забезпечення ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, як важливого чинника конкурентного розвитку аграрного сектору України.

Методика дослідження. У процесі дослідження використано: загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання; монографічні – для опрацювання фахових публікацій із зазначеної проблематики; логічний – для визначення соціально-економічних тенденцій; економіко-математичний, статистичний та порівняльний – для аналітичних розрахунків; системного підходу – для удосконалення державного регулювання ситуаційних змін в аграрному секторі економіки, зокрема в земельних відносинах.

Результати дослідження. Доведено, що удосконалення державної аграрної політики вимагає завершення земельної реформи на ринкових засадах, як її найважливішої складової. Обґрунтовано необхідність забезпечення взаємопов’язаного та комплексного законодавчого закріплення необхідних стимулів і обмежень регулювання земельної власності й обсягів землекористування, створення відповідних умов для забезпечення життєдіяльності сільського населення та розвитку сільських територій, підвищення ролі сільських громад у реалізації аграрної, в тому числі земельної політики держави в інтересах суспільства, селян і місцевих громад.

Елементи наукової новизни. Отримано системне обґрунтування шляхів подальшого розвитку земельної реформи в Україні.

Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при опрацюванні проєктів законодавчих актів і регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, поглибленні наукових досліджень, використанні в навчальному процесі та у практичній діяльності органів державної влади, самоврядування та суб’єктів аграрного підприємництва.