Сільський ринок праці в сучасних умовах зазнав суттєвих трансформацій, зумовлених зміною ролі та формату впливу аграрного сектору на розвиток сільських територій країни, адміністративно-територіальною реформою та процесами децентралізації, повномасштабною агресією рф. Мета роботи – оцінити вплив окремих чинників на зайнятість сільського населення в Україні та визначити основні шляхи підвищення її рівня. Методологічною основою дослідження був системний підхід. В аналітичних дослідженнях застосовано порівняльний аналіз, метод середніх і відносних величин, графічний метод, трендовий, індексний, кореляційно-регресійний (багатофакторна модель) аналізи тощо. Проаналізовано тенденції зайнятості сільського населення в Україні за 2000-2023 рр. З’ясовано, що з 2013 р. рівень зайнятості сільського населення працездатного віку має спадну динаміку. Визначено основні проблеми та характерні особливості зайнятості сільського населення в сучасних умовах. Проведено економіко-математичне моделювання рівня зайнятості сільського населення працездатного віку, результати якого засвідчили пряму його залежність від реального валового внутрішнього продукту, кількості безробітних, які проходили професійне навчання, рівня заробітної плати. Негативний вплив на рівень зайнятості сільського населення мають збільшення обсягів інвестування та кількості підприємств, що пояснюється підвищенням технологічності виробництва; запровадженням нових форм зайнятості, укрупненням та реструктуризацію зайнятості, та воєнні дії. Окреслено пріоритетні напрями підвищення рівня зайнятості сільського населення. Основні положення, кількісні оцінки, пропозиції і висновки, викладені у статті, можуть бути використані державними органами управління при перегляді прийнятих документів та під час розроблення нових стратегічних програм з питань зайнятості сільського населення з урахуванням викликів сьогодення, внутрішніх загроз і тривалої російсько-української війни