Соціально-економічна роль та інституційний потенціал сімейних фермерських господарств у реалізації цілей сталого розвитку

Юрій Лопатинський; Олександр Шпикуляк; Вікторія Іванівна Кифяк; Діана Шеленко; Анна Андріївна Дюк

Соціально-економічна роль та інституційний потенціал сімейних фермерських господарств у реалізації цілей сталого розвитку

Юрій Лопатинський, Олександр Шпикуляк, Вікторія Іванівна Кифяк, Діана Шеленко, Анна Андріївна Дюк

Отримано: 05.01.2023 Доопрацьовано: 26.03.2023 Прийнято: 26.04.2023

Анотація

Стрімкі зміни та динамічні флуктуації сучасного суспільного розвитку зумовлюють актуальність інституційних трансформацій у реалізації проголошених цілей сталого розвитку. У досягненні цього зростає соціально-економічна роль ефективної реалізації інституційного потенціалу сімейних фермерських господарств. Мета статті полягала у деталізації методологічних суджень і розробці параметрів визначення інституційного потенціалу та соціально-економічної ролі сімейних фермерських господарств у реалізації Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року з урахуванням національних особливостей господарювання. У процесі розкриття проблеми застосовано системний підхід і загальнонаукові теоретичні (аксіоматичний, аналізу і синтезу, аналогій) та загальнонаукові емпіричні методи дослідження (порівняння, експертних оцінок). Отримані результати полягають у поглибленні методичних оцінок і елементів визначення теоретико-методологічних характеристик соціально-економічної й інституційної ролі сімейних фермерських господарств у національній економіці та у реалізації Цілей сталого розвитку. Фермерські господарства сімейного типу є креативними у забезпеченні балансу в задоволенні потреб населення й ощадливому використанні потенціалу сільського господарства. Подано авторське трактування категорії «інституційний потенціал» сімейних фермерських господарств. Інституційний потенціал може визначатися: як спроможність інституцій до стабільності та збереження умов, що забезпечують реалізацію їх функцій, які формують поведінку соціальних акторів; полягати у окресленні та розмежуванні соціально-економічні та інституційні характеристики сімейних фермерських господарств. Обґрунтовані економічні, соціальні та екологічні фактори розвитку сімейних фермерських господарств у контексті їхньої ролі у реалізації Цілей сталого розвитку. Зазначена необхідність прийняття управлінських рішень різних рівнів з метою підвищення рівня сталості розвитку агропродовольчої системи. Практичну цінність досліджень становлять методологічні узагальнення, закріплення знань і підтвердження теоретичних висновків про особливості функціонування сімейних фермерських господарств у контексті доведення об’єктивності їх соціально-економічної ролі та ефективності використання інституційного потенціалу у реалізації засад сталого розвитку

Ключові слова

підприємництво; засади сталого розвитку; продовольче забезпечення; інституції

Деталі

DOI https://doi.org/10.32317/2221-1055.202303018

Випуск Том 30, № 3, 2023

Сторінки 18-28

[1] Agriculture of Ukraine for 2021. (2022). Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/ Yearbook_2021.pdf.

[2] Bankruptcy procedure in Poland - What is bankruptcy? (2021). Retrieved from http://surl.li/jbyob .

[3] Bartol, T. (2023). Smallholders and small-scale agriculture: Mapping and visualization of knowledge domains and research trends. Cogent Social Sciences, 9, article number 2161778. doi: 10.1080/23311886.2022.2161778.

[4] Becot, F.A., & Inwood, S.M. (2020). The case for integrating household social needs and social policy into the international family farm research agenda. Journal of Rural Studies, 77, 185-198. doi: 10.1016/j.jrurstud.2020.05.005 .

[5] Bhagavan, M.R., & Virgin, I. (2004). Generic aspects of institutional capacity development in developing countries. Retrieved from https://mediamanager.sei.org/documents/Publications/Risk-livelihoods/SEI_Bhagavan_ Institutional_Capacity_2004.pdf.

[6] Bojnec, Š., Fertő, I., & Podruzsik, S. (2022). What drives family farm size growth in Hungary? Heliyon, 8(11), article number e11890. doi: 10.1016/j.heliyon.2022.e11890.

[7] Bórawski, P. (2008). Analysis of liquidity and debt ratios of individual farms . Scientific Notebooks of the Warsaw University of Life Sciences. Problems of World Agriculture, 4(19), 75-82.

[8] Borodina, O., Rykovska, O., Mykhailenko, O., & Fraier, O. (2021). Digital transformations in agri-food systems: Innovation drivers and new threats to sustainable rural development. SHS Web of Conferences, 100, article number 03002. doi: 10.1051/shsconf/202110003002.

[9] Chandran, N. (2020). The sustainable state: The future of government, economy, and society. Kyiv: Nash format.

[10] Cid, A., & Lerner, A.M. (2023). Local governments as key agents in climate change adaptation: Challenges and opportunities for institutional capacity-building in Mexico. Climate Policy, 23, 649-661. doi: 10.1080/14693062.2022.2163972.

[11] Colnago, P., Rossing, W.A.H., & Dogliotti, S. (2021). Closing sustainability gaps on family farms: Combining on-farm co-innovation and model-based explorations. Agricultural Systems, 188, article number 103017. doi: 10.1016/j. agsy.2020.103017.

[12] Dung, T.Q., Bonney, L.B., Adhikari, R., & Miles, M.P. (2021). Entrepreneurial orientation and vertical knowledge acquisition by smallholder agricultural firms in transitional economies: The role of interfirm collaboration in valuechains. Journal of Business Research, 137, 327-335. doi: 10.1016/j.jbusres.2021.08.054.

[13] Gao, Y., Niu, Z., Yang, H., & Yu, L. (2019). Impact of green control techniques on family farms’ welfare. Ecological Economics, 161, 91-99. doi: 10.1016/j.ecolecon.2019.03.015.

[14] Gaviglio, A., Bertocchi, M., & Demartini, E. (2017). A tool for the sustainability assessment of farms: Selection, adaptation and use of indicators for an Italian case study. Resources, 6(4), 60. doi: 10.3390/resources6040060.

[15] Gong, T.(Ch.), Battese, G.E., & Villano, R.A. (2019). Family farms plus cooperatives in China: Technical efficiency in crop production. Journal of Asian Economics, 64, article number 101129. doi: 10.1016/j.asieco.2019.07.002.

[16] Guth, M., Stępień, S., Smędzik-Ambroży, K., & Matuszczak, A. (2022). Is small beautiful? Technical efficiency and environmental sustainability of small-scale family farms under the conditions of agricultural policy support. Journal of Rural Studies, 89, 235-247. doi: 10.1016/j.jrurstud.2021.11.026.

[17] Hubeni, Yu.E. (2022). Entrepreneurship: Accessible, concise, for rural residents. Lviv: KP “Kamianka-Buzka raionna drukarnia”.

[18] Junges, I., Dias, F.T., França, B., & Osório de Andrade Guerra, J.B.S. (2022). Sustainable development and climate change adaptation: A case study about strategic planning and challenges in a family farmers cooperative. IX Sustentável, 9(1), 109-125. doi: 10.29183/2447-3073.MIX2023.v9.n1.109-125.

[19] Komarowska, M. (2018). Bankruptcy and restructuring capacity of a natural person running a farm. Ars Iuridica, 21(37), 105-115. doi: 10.17951/szn.2018.21.37.105.

[20] Law of Poland No. 978 “On Restructuring”. (2015, May). Retrieved from https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzu dziennik-ustaw/prawo-restrukturyzacyjne-18208902.

[21] Law of Ukraine No. 1067-ІХ “On Amendments to the Law of Ukraine “On Farming Regarding the Stimulation of the Creation and Activity of Farming Enterprises”. (2016, March). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1067-19#Text.

[22] Law of Ukraine No. 973-IV “On Farming Enterprise”. (2003, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/973-15#Text.

[23] Lopatynskyi, Y., Kobelia, Z., Vodianka, L., Antokhova, I., & Halytskyi, A. (2021). Scenario forecasting of agriculture institutional transformation on sustainable development base. WSEAS Transactions on Environment and Development, 17, 574-582. doi: 10.37394/232015.2021.17.55.

[24] Lupenko, Yu.O. (2021). The concept of development of family farming enterprises for the period up to 2030. Project. Kyiv: NNTs “IAE”.

[25] Peculiarities of the functioning of the agrarian sector of the economy of Ukraine in the conditions of war. (2022). Retrieved from https://niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/osoblyvosti-funktsionuvannya-ahrarnoho-sektora ekonomiky-ukrayiny-v-umovakh.

[26] Peng, S., Peng, H., Pan, S., & Wu, J. (2023). Digital transformation, green innovation, and pollution abatement: Evidence from China. Sustainability, 15(8), article number 6659. doi: 10.3390/su15086659.

[27] Prasetyo, P.E., Setyadharma, A., & Kistanti, N.R. (2022). The role of institutional potential and social entrepreneurship as the main drivers of business opportunity and competitiveness. Uncertain Supply Chain Management, 10(1), 101108. doi: 10.5267/j.uscm.2021.10.006.

[28] Rudnicki, R., Biczkowski, M., Wiśniewski, L., Wiśniewski, P., Bielski, S., & Marks-Bielska, R. (2023). Towards green agriculture and sustainable development: Pro-environmental activity of farms under the common agricultural policy. Energies, 16(4), article number 1770. doi: 10.3390/en16041770.

[29] Schou, J.S., Johansen, P.H., Olsen, J.V., & Frolund, M. (2022). Landowners rural embeddedness. Journal of Rural Studies, 90, 26-33. doi: 10.1016/j.jrurstud.2022.01.008.

[30] Shpykuliak, O., & Bilokinna, I. (2019). “Green” cooperatives in the formation of an institutional mechanism of development of alternative power engineering in the agrarian sector of the economy. Baltic Journal of Economic Studies, 5(2), 249-255. doi: 10.30525/2256-0742/2019-5-2-249-255.

[31] Spaskyi, H.V. (2019). Development of family farming in Ukraine and foreign experience of their functioning. Ekonomika APK, 7, 73-82. doi: 10.32317/2221-1055.201907073.

[32] Staniszewski, J., Guth, M., & Smędzik-Ambroży, K. (2023). Structural conditions of the sustainable intensification of agriculture in the regions of the European Union. Journal of Cleaner Production, 389, article number 136109. doi: 10.1016/j.jclepro.2023.136109.

[33] Striving to be the first climate-neutral continent. (2019). Retrieved from https://commission.europa.eu/strategy and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en.

[34] Shyian, D., Litovchenko, I., & Sevriukova, Ye. (2023). Peculiarities of the formation of human capital in rural areas in the pre-war period. Economics of Development, 22(3), 32-41. doi: 10.57111/econ/3.2023.32.

[35] Transforming our world: The 2030 agenda for sustainable development. (2015). https://sdgs.un.org/2030agenda.

[36] Umstätter, C., Mann, S., & Werner, J. (2022). A simple measure for workload as a social sustainability indicator for family farms. Environmental and Sustainability Indicators, 14. article number 100180. doi: 10.1016/j. indic.2022.100180.

[37] United Nations decade of family farming 2019-2028. (2019). Retrieved from https://www.fao.org/3/ca4672en/ ca4672en.pdf.

[38] Vasylieva, N., & Harvey, J.Jr. (2020). Prospects of family farming: Ukrainian vs EU experience. Journal of International Studies, 13(3), 129-142. doi: 10.14254/2071-8330.2020/13-3/9.

[39] Yermakov, O., & Kostetska, I. (2022). Directions of development of rural areas in Ukraine and Poland . Annales. Universitatis Mariae Curie – Sklodowska, 77, 91-110.

[40] Zieliński, M. (Ed.). (2019). Enterprise and farm against climate change and agricultural policy. Warszawa: IERiGŻPIB.

Lopatynskyi, Yu., Shpykuliak, O., Kyfyak, V., Shelenko, D., & Diuk, A. (2023). Socio-economic role and institutional capacity of family farms in the implementation of the sustainable development goals. Ekonomika APK, 30(3), 18-28. https://doi.org/10.32317/2221-1055.202303018