Основним завданням земельної реформи в Україні, яка була розпочата 22 роки тому, є залучення земель сільськогосподарського призначення в повноцінний, ефективний та прозорий економічний (ринковий) обіг. Протягом різних етапів здійснення перетворень в земельних відносинах, в науковому, політичному та соціальному колах питання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення стояло особливо гостро та завжди викликало багато розбіжностей в поглядах на те, яким саме має бути ринковий обіг земель. Із запровадженням (з липня 2021 року) ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, питання щодо його функціонування були не тільки не зняті, а навпаки, до них додались нові: яку саме модель ринкового обігу обрала Україна; які результати функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; чи відповідає модель ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Євроінтеграційному напрямі розвитку України тощо. Саме на висвітлення таких питань спрямоване це дослідження, через аналіз статистичних даних чітко розкриває суть проблематики, що в свою чергу формує актуальність представлених результатів. Метою статті є висвітлення та аналіз результатів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні та виявлення проблем даного обігу. Завданням дослідження є комплексне вивчення результатів угод купівлі-продажу прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що були укладені в Україні протягом 01.07.2021 р. – 01.07.2022 р., для визначення основних тенденцій результатів. Методами аналізу проблеми стали загальнонаукові, серед яких структурно-функціональний (опис та пояснення ціноутворення та функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення); порівняння (виявлення розбіжностей в даних вартості земель та бази її розрахунку на основі зібраних статистичних даних за результатами ринкового обігу земель), абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). За результатами дослідження здійснено аналіз результатів функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, виявлені причини завищення вартості земель та встановлені основні цінові тенденції. Розраховано вартість земель сільськогосподарського призначення шляхом застосування медіани, отримані результати порівняно з розрахунками середніх показників вартості. Доведено, що дані державних органів щодо вартості земель сільськогосподарського призначення обраховані некоректно. Досліджено кількість та структуру укладених договорів купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в розрізі областей. Висвітлено вартісні показники земель сільськогосподарського призначення залежно від місця розташування, цільового призначення та виду угідь. Встановлено основні проблеми функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Перспективи подальших досліджень полягають в пошуку шляхів вирішення проблем ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, через використання отриманих результатів дослідження