Мета статті – здійснити ідентифікацію корупціогенних ризиків у сфері земельних відносин, визначити специфічні фактори, що підтверджують наявність корупційної складової у сільськогосподарському землекористуванні для створення системи попереджувальних заходів і встановлення регулюючих запобіжників, що обмежуватимуть корупційний вплив на земельні трансакції та захищатимуть права людей. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використано методи: аналізу і синтезу (для визначення джерел формування корупційних схем у сфері земельних відносин); кореляційного аналізу (для встановлення взаємозв’язку між корупцією та концентрацією землекористування); емпіричний (щодо дослідження наслідків корупційних правопорушень у сфері земельних відносин) та абстрактно-логічний (для узагальнення висновків і формулювання пропозицій).a1 Результати дослідження. Ідентифікація основних джерел формування корупційних схем у сфері сільськогосподарського землекористування сприяє розробленню ефективних методів протидії цим правопорушенням. За результатами досліджень зарубіжних науковців система запобігання зловживанням службовим становищем і отримання неправомірної вигоди посадовими особами на всіх рівнях влади будується через: подолання монополії, як виключного права державних структур здійснювати й контролювати операції із земельними ділянками; чітке законодавче унормування механізмів купівлі-продажу та інших трансакцій з сільськогосподарською землею; запровадження механізмів публічності, прозорості та інформаційної відкритості на земельному ринку. Оприлюднення намірів проведення земельних трансакцій, відкриття процедури операцій, поширення інформації про ухвалені угоди знижуватимуть інтерес корупціонерів і захищатимуть правові дії. У доповнення до визначених НАЗК видів корупційних дій у сфері сільськогосподарського землекористування окреслено специфічні фактори, що підтверджують наявність корупційної складової, серед яких: 1) укладання великих земельних угод (концентрація землекористування); 2) інвестиційні потоки у земельні активи з офшорних зон; 3) дискреційні повноваження єдиного органу виконавчої влади у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Встановлення регулюючих запобіжників на додаткові до загальновизнаних чинники корупції обмежуватимуть корупційний вплив на земельні трансакції й захищатимуть права людей з низькими доходами, малим землеволодінням та іншими видами соціально-економічної ексклюзії. Елементи наукової новизни. Полягають в обґрунтуванні необхідності виокремлення великих земельних угод (концентрації землекористування), як трансакцій зі значним корупціогенним ризиком, при розробці механізмів боротьби із корупцією на загальнонаціональному рівні. Практична значущість. Доповнення проєкту Антикорупційної стратегії на 2021-2025 рр. в частині визначення ключових проблем у сфері земельних відносин напрямом розроблення спеціального механізму укладання великих угод (концентрації землекористування) з обов’язковою перевіркою джерел походження коштів, верифікацією інформації про кінцевих бенефіціарних власників і перевіркою правдивості корпоративної структури власності, постійно діючим моніторингом впливу концентрованого землекористування на дотримання прав місцевого населення та збереження навколишнього середовища стане дієвим запобіжним антикорупційним заходом у сфері земельних відносин. Рис.: 3. Бібліогр.: 27