Мета статті – здійснити аналітичний огляд сучасного стану розвитку вівчарства, дослідити актуальні тенденції та ключові особливості вітчизняної галузі вівчарства. Методика дослідження. Використано методи: монографічний – при вивченні особливостей функціонування та деталізації стану розвитку галузі; теоретичного узагальнення – для характеристики українського ринку баранини; аналізу й синтезу – для узагальнення причин, що заважають стабілізації і розвитку галузі в контексті диверсифікації виробництва та експортного потенціалу; графічний і табличний – для наочного відображення та повнішої візуалізації статистичного аналізу отриманих результатів проведеного дослідження. Аргументація теоретичних положень і одержаних висновків щодо перспектив розвитку виробництва продукції галузі вівчарства в Україні та їх узагальнення ґрунтується на системному підході й абстрактно-логічному методі. Результати дослідження. Проаналізовано та охарактеризовано стан галузі вівчарства у світі і в Україні, систематизовано проблеми у функціонуванні вітчизняної галузі в Україні, виділено перспективні напрями розвитку. Елементи наукової новизни. Запропоновано напрями розвитку галузі вівчарства в Україні відповідно до регіональних особливостей. Практична значущість. Представлені положення спрямовані на розкриття типових особливостей і найбільш суттєвих проблемних питань вітчизняного вівчарства. Реалізація запропонованих заходів забезпечить нарощування економічного потенціалу виробництва продукції вівчарства та дозволить значно підвищити ефективність діяльності виробників цієї галузі. У цілому вирішення поставлених завдань сприятиме створенню робочих місць у нових підприємствах із виробництва та переробки продукції галузі в усіх регіонах України. Вказані підходи можуть бути використані органами державного управління при прийнятті рішень щодо врегулювання та стабілізації ситуації в галузі вівчарства. Табл.: 2. Рис.: 8. Бібліогр.: 28