Мета статті – довести існування сутнісних відмінностей між елементами системи бухгалтерського обліку як науки і практичної діяльності й визначити елементи облікової теорії для констатації появи нових теорій та ідентифікації розвитку бухгалтерського обліку як галузі наукових знань. Методика дослідження. У процесі дослідження використано методи, що притаманні сучасній філософії науки: діалектичний підхід (для розкриття сутності бухгалтерського обліку як галузі знань та практичної діяльності) у поєднанні з історіографічним (при дослідженні системи наукових знань у наукових колах щодо варіативності теорій бухгалтерського обліку) та порівняльно-аналітичними методами (для визначення елементів системи бухгалтерського обліку у науковому, теоретичному та практичному аспектах, побудови інтегрованої системи, а також розкриття взаємозв’язків між окремими елементами та її підсистемами). Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність виділення елементів системи бухгалтерського обліку як наукового пізнання, а також елементів системи бухгалтерського обліку як виду практичної діяльності та уточнено їх сутність. Доведено, що теорія бухгалтерського обліку може бути визнана новою за наявності фактичної, а не уявної зміни інформаційних запитів, яка зумовлюватиме появу нової або нових концепцій бухгалтерського обліку, в результаті чого відбуватиметься трансформація теорії бухгалтерського обліку. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо оцінки загального генезису бухгалтерського обліку як системи наукових знань. Напрям та аргументація полеміки щодо її неминучої трансформації надає підстави стверджувати, що облікова наука, як і інші обліково-аналітичні науки, можуть мати дві теорії і більше. Закладено фундаментальні основи стосовно доповнення інтегрованого об’єкта обліку, що передбачає у подальшому уточнення його мети, виокремлення нових завдань, принципів, методу й методики обліку. Практична значущість. Полягає у визначенні траєкторії розвитку бухгалтерського обліку як галузі наукових знань та подальшому використанні системи нових наукових знань для розв’язання проблем практики ведення обліку. Рис.: 1. Бібліогр.: 19