Мета статті – удосконалити методичні підходи щодо оцінки енергетичного потенціалу біомаси побічної продукції сільськогосподарських культур в Україні, розглянути можливості його реалізації та послаблення імпортозалежності від традиційних видів енергетичних ресурсів. Методика дослідження. В процесі дослідження використано методи: індукції, дедукції, що дало можливість виокремити та поглибити обґрунтування доцільності використання видів біомаси, які не створюють протиріч із продовольчим забезпеченням; системний підхід для послідовної оцінки економічного енергетичного потенціалу конкретних видів біомаси; аналізу та синтезу, групування, що дозволило здійснити оптимальний розподіл виробленої біомаси соломи за потребами; графічний, табличний, метод порівняння дали змогу виявити просторові й часові особливості формування біомаси сільськогосподарського походження; абстрактно-логічний, статистичний, розрахунково-конструктивний, кореляційно-регресійного аналізу та ін. Результати дослідження. Здійснено оцінку економічного енергетичного потенціалу біомаси побічної продукції сільськогосподарських культур в сільськогосподарських підприємствах, яка отримана після обрізки плодових дерев і винограду, відходів від обробки деревини, промислової переробки сільськогосподарської сировини, соломи та рослинних відходів, що дало можливість визначити загальні можливості аграрного сектору в енергетичному забезпеченні без загроз продовольчій безпеці держави. Елементи наукової новизни. Запропоновано методичний підхід оптимального розподілу побічної продукції зернових колосових культур, зокрема соломи, за потребами у добривах, для підстилки тварин та для виробництва біоенергії. Запропоновано комплексний підхід та на його основі здійснено розрахунок сукупного економічноенергетичного потенціалу біомаси, отриманої в сільському господарстві без створення загроз продовольчій безпеці держави. Практична значущість. Здійснено оцінку сукупного економічного енергетичного потенціалу біомаси побічної продукції сільськогосподарських культур в аграрному секторі як у цілому по Україні, так і по регіонах, проведено деталізовані розрахунки по окремих джерелах отримання біомаси, які не є основною продукцією сільського господарства. Табл.: 9. Рис.: 4. Бібліогр.: 21