Розвиток ринку зерна в Україні та його стабілізація
Мета статті – оцінити сучасний стан ринку зерна в Україні та обґрунтувати підходи до вибору ефективних напрямів його стабілізації і підвищення конкурентоспроможності зерна на світовому ринку. Методика дослідження. При проведенні дослідження використовувалися методи: факторного аналізу – для виявлення впливу чинників на рівень конкурентоспроможності зерна; статистичний – при визначенні варіації обсягів виробництва зерна; розрахунково-конструктивний – для розрахунку збільшення валютних надходжень від підвищення якості зерна; прогнозування – при встановленні обсягів використання зерна на різні цілі на перспективу; балансовий – при розробленні балансів зерна пшениці і кукурудзи в Україні на 2018/19 маркетинговий рік; абстрактно-логічний – при формулюванні висновків. Результати дослідження. Проаналізовано сучасний стан ринку зерна в Україні та визначено основні проблеми його розвитку. Встановлено, що стратегічна спрямованість подальшого розвитку ринку зерна в Україні повинна сприяти його стабілізації та підвищенню конкурентоспроможності зерна на світовому ринку. Стабілізації обсягів виробництва зерна в Україні на рівні 65–70 млн тонн та відновленню родючості ґрунтів також сприятимуть контурно-ландшафтна організація території землекористувань у комплексі зі зменшенням розораності сільськогосподарських угідь від 78,4 до 54,0% та впровадження ґрунтозахисних технологій, збільшення норм внесення органічних і мінеральних добрив на 1 га посіву, раціональне розміщення зернових культур по регіонах країни відповідно до природно-економічних умов. Елементи наукової новизни. Запропоновано стабілізувати обсяги виробництва зерна в Україні на рівні 65–70 млн тонн до розробки та впровадження системи організаційно-господарських, еколого-економічних, правових та землевпорядних заходів з управління земельними ресурсами, яка забезпечить підвищення продуктивності рослин та збереження родючості ґрунтів. Практична значущість. Запропонована система заходів із стабілізації ринку зерна в Україні забезпечить ринкову рівновагу між попитом і пропозицією, узгодження інтересів учасників цього ринку, підвищить конкурентоспроможність продукції на світовому ринку без погіршення якості земельних ресурсів. Табл.: 7. Бібліогр.: 16