Мета статті – проаналізувати проблеми становлення ринку земель на сучасному етапі та визначити основні передумови його формування та розвитку. Методика дослідження. У процесі дослідження були використані такі наукові методи: абстрактно-логічний (для систематизації наявного теоретичного матеріалу); діалектичний метод пізнання й системного підходу (у вивченні наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених із дослідження становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель, використання практичного досвіду з метою формування теоретико-методичних основ дослідження); порівняння (для оцінки одержаних показників). Використано статистичні дані, а також методичні підходи щодо аналізу проблем становлення ринку земель на сучасному етапі та визначення основних передумов його формування та розвитку. © Результати дослідження. У процесі дослідження особливу увагу приділено питанню становлення ринку сільськогосподарських земель, основним його завданням та функціям. Проаналізовано досвід регулювання ринкового обігу земель зарубіжних країн. Наголошується, що відсутність в Україні земельного ринку призводить до негативних наслідків використання земельних ресурсів. Визначено, що на сьогодні в Україні ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення представлений виключно орендними відносинами, які характеризуються збільшенням терміну оренди, що можна вважати позитивною тенденцією. Елементи наукової новизни. Оскільки в Україні ринок земель знаходиться на етапі становлення, виділені окремі аспекти моделей обігу ринку земель зарубіжних країн, які було б доречним використати для побудови моделі ринку земель України. Конкретизовано основні завдання – як передумову формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Практична значущість. Результати можуть бути використанні в процесі подальшого наукового опрацювання важливої проблеми – становлення та розвитку ринку земель України на основі моделей ринку земель сільськогосподарського призначення розвинутих країн Європи, що позитивно позначиться на рівні розвитку аграрного сектору України в цілому. Рис.: 3. Бібліогр.: 21