Мета статті – здійснити теоретико-методичну оцінку та охарактеризувати засади розвитку енергетичних кооперативів Німеччини, що виробляють енергію з екологічно чистих та відновлюваних джерел, і запропонувати шляхи адаптації цього досвіду до реалій України. Методика дослідження. Діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих та нормативних актів і наукових праць вчених відносно проблематики розвитку енергетичних кооперативів, які виробляють енергію з відно- влювальних та екологічно чистих джерел у Німеччині; методи емпіричного дослідження для оцінки та опису сучасного стану й розвитку об’єкта дослідження; методи теоретичного дослідження щодо аналізу, класифікації та узагальнення інформації стосовно роботи кооперативів та їх видів. Результати дослідження. Висвітлено теоретико-методичні та історичні засади й визначено особливості розвитку у Німеччині кооперативів загалом та енергетичних кооперативів зокрема. Проведено статистичний аналіз розвитку енергетичних кооперативів за їх видами, кількістю, різними джерелами енергії та обсягами виробництва. Відповідно до Стратегії сталого розвитку Україна повинна впровадити технології та реалізувати проекти з використанням альтернативних джерел енергії. Один із варіантів вирішення проблеми – створення енергетичних кооперативів за зразком Німеччини. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо визначення місця і ролі енергетичних кооперативів у енергетичному секторі Німеччини, а також окреслені перспективи, критерії, елементи механізму застосування моделі енергетичних кооперативів в економіці України. Практична значущість. Зазначено основні відмінності та специфіку створення і функціонування енергетичних кооперативів в Німеччині та Україні, що дало можливість виокремити їх основні моделі. Охарактеризовано основні проблеми, що виникають при створенні енергетичного кооперативу в Україні. Табл.: 2. Рис.: 7. Бібліогр.: 24