Мета статті – дослідити методологічні аспекти економічної оцінки стану розвитку іригаційного землеробства. Методика дослідження. В процесі дослідження використано інтегративну функцію філософії, що передбачає системне, цілісне узагальнення та синтез різноманітних форм пізнання, вітчизняної та міжнародної практики іригації. Серед загальнонаукових методів емпіричного дослідження застосовано порівняльно-історичний, за допомогою якого шляхом порівняння виявлялося загальне і складове в теорії оцінки результативності, досягалося пізнання різних оцінок розвитку зрошуваного землеробства. Із загальнологічних методів як допоміжні використано: аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізацію, узагальнення, аналогію та як основний – системний підхід. Результати дослідження. На основі аналізу існуючих методик визначення кількісних і якісних показників стану розвитку зрошуваного землеробства встановлено, що на різних рівнях господарської ієрархії завдання оцінки ефективності будуть досить різноманітними за змістом, але пов’язані між собою результатами проведених досліджень та інформаційним забезпеченням, яке нині, у зв’язку з обмеженою звітністю сільгоспвиробників, надто проблематичне. Зважаючи на це, критерій або мірило ефективності необхідно розробляти відповідно до умов конкретних завдань так, щоб вони на єдиній принциповій основі надавали просту, але достатньо ємну характеристику ефективності для кожного класу завдань окремо, відображаючи найважливіші їх аспекти. Елементи наукової новизни. Обґрунтовано необхідність використання універсального економічного показника «продуктивність поливної води», як критерію оцінки якості управління водними ресурсами на різних ієрархічних рівнях та ефективності виробництва рослинницької продукції в сучасних умовах дефіциту водних ресурсів України. Практична значущість. Результати дослідження мають прикладне значення для експертного середовища з огляду на можливість отримувати в нинішніх умовах більш повні й об'єктивні характеристики стану розвитку іригаційного землеробства та ефективності використання водних ресурсів на різних рівнях господарювання. Табл.: 1. Рис.: 1. Бібліогр.: 17