Проблеми обліку необоротних активів у бюджетних інституціях та шляхи їх вирішення
Мета статті – ідентифікувати проблемні аспекти обліку необоротних активів і запропонувати шляхи їх вирішення через застосування інформаційних технологій та документального супроводу.
Методика дослідження. Методичною основою дослідження є системний підхід до вивчення процесів відображення необоротних активів у бухгалтерському обліку бюджетних установ. Гносеологічний метод застосовано для уточнення та поглиблення змісту поняття «необоротні активи». Аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація та узагальнення, як загальнонаукові методи пізнання, застосовано для розвитку вихідних положень теорії, методики та організації облікового відображення необоротних активів. Бібліографічний і бібліометричний види аналізу забезпечили виявлення тенденцій розвитку теорії та методики обліку, а також проблемних аспектів у частині необоротних активів. Метод формалізації дав можливість внести пропозиції щодо шляхів вирішення проблемних аспектів бухгалтерського обліку необоротних активів.
Результати дослідження. Виявлення проблемних аспектів в обліку необоротних активів бюджетних установ дало змогу запропонувати варіанти їх вирішення, що спрятиме поглибленню інформативності даних обліку і звітності, забезпечить їх точність, достовірність і зіставність. Удосконалення облікових аспектів відображення необоротних активів також сприятиме підвищенню ефективності внутрішнього контролю (у т.ч. інвентаризації), а отже, управлінню ними в бюджетних установах.
Елементи наукової новизни. Удосконалено теоретичні та практичні положення щодо облікового відображення необоротних активів бюджетних установ. Запропоновано шляхи покращення обліку та внутрішнього контролю необоротних активів для потріб управління в бюджетних установах.
Практична значущість. З метою приведення національної облікової системи до міжнародних стандартів та відповідно до потреб управління запропоновано удосконалювати відображення в обліку необоротних активів бюджетних установ через використання інформаційних технологій та документального супроводу.