Мета статті – розглянути фактори формування вітчизняного ринку біопалив у мережі сільськогосподарських підприємств України на основі маркетингу взаємодії. Проаналізувати причини дисфункції вітчизняного ринку біопалив, відшукати нові фактори формування такого ринку.

Методика дослідження. Методологія досліджень передбачала розгляд фактора мотивацій, реалізованого у вигляді окремої маркетингової політики «взаємодії», як основи формування ринку біопалив в Україні, де основними агентами ринку розглядалися сільськогосподарські підприємства (як виробники біопалив, його споживачі та партнери по бізнесу). Також окрім низки загальнонаукових методів економічних досліджень використано експеримент з оцінювання зацікавленості керівників типових (для Вінницької області) сільськогосподарських підприємств щодо партнерських відносин у бізнесі з виробництва біопалив. Вирішення задачі передбачало моделювання впливу окремих факторів на настрої підприємств-реципієнтів щодо партнерської взаємодії у досліджуваному бізнесу з виробництва біопалив за: 1) лінійною марківською аналітичною моделлю; 2) нелінійною марківською моделлю з нестаціонарною матрицею ймовірностей переходів; 3) узагальненою марківською імітаційною (різноверсійною) моделлю переходів; 4) лінійною марківською імітаційною моделлю з індивідуальними параметрами елементів; 5) нелінійною марківською імітаційною моделлю з «навчанням» елементів. Відповідно динаміка моделі визначалася зміною настроїв множини реципієнтів щодо співпраці залежно від: 1) інтенсивності інформаційних зв’язків щодо вигоди та ризиків співпраці; 2) наявності системи реалізації мотиваційних факторів (стандарти виробництва, особливий тип маркетингової політики і схеми партнерства).

Результати дослідження. Визначено емпіричне відображення агентської бази серед вказаної категорії, що дозволяє зробити висновки, за якими кількість потенційних учасників бізнесу значно перевищує критичний рівень, а мотиваційні фактори щодо партнерства щонайменше суттєві. На відміну від ринку біопалив національного рівня, де за відсутності будь-якої політики протекціонізму останніми роками економіка бізнесу демонструвала низьку конкурентоспроможність, ці результати дозволяють стверджувати про можливість формування нового типу ринку – агентського, де бізнес формуватиметься серед сільськогосподарських підприємств, об’єднаних певними інтеграційними схемами взаємодії на основі маркетингової політики взаємодії підприємства-ініціатора бізнесу. Основу ефективності такого ринку становитиме, очевидно, ефект мінімізації ланцюга доданої вартості як щодо кількості учасників, так і власне доданої вартості, що істотно зменшить собівартість продукції.

Елементи наукової новизни. Такі, по-перше, постановка питання про можливість формування, як альтернативного, нового типу ринку біопалив в Україні за умови відсутності, на відміну від всіх інших країн, державної політики підтримки галузі; по-друге, обґрунтування ідеї про особливу маркетингову політику організаційного рівня сільськогосподарського підприємства як ініціатора бізнесу – політики «взаємодії»; по-третє, ідентифікації агентської основи такого ринку щодо вітчизняних сільськогосподарських підприємств.

Практична значущість. Прикладне значення результатів розглядається як основа для формування бізнесу з виробництва біопалив у мережі сільськогосподарських підприємств у контексті емпіричного прогнозування потенційних партнерів та ролі мотиваційних факторів для побудови таких схем партнерства.