Мета статті – теоретико-методично з емпіричними оцінками охарактеризувати засади розвитку кооперації в енергетичній сфері організаційно-економічної соціалізації підприємницького господарювання на селі.

Методика дослідження. Серед використаних методів: абстрактно-логічний – для визначення сутності та засад організаційно-економічної соціалізації підприємницького господарювання з урахуванням чинника координації в аграрній сфері; порівняльного аналізу – для з’ясування організаційної структури суб’єктів господарювання досліджуваної сфери; прогностичний – для оцінювання перспективності розвитку енергетичної кооперації у досягненні енергетичного добробуту в сільському розвитку.

Результати дослідження. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади організаційно-економічної соціалізації підприємницького господарювання на селі. Встановлено роль енергетичних кооперативів у формуванні енергетичного добробуту сільських громад.

Елементи наукової новизни. Визначено методичний зв’язок організаційно-економічної соціалізації підприємництва із кооперацією як чинників збалансування економічних та соціальних інтересів у системі сільського розвитку; пріоритетів покращення відносин у системі соціально-побутового обслуговування населення; організаційних умов активізації використання відновлюваних джерел енергії при формуванні енергетичного добробуту на селі.

Практична значущість. Визначено практичні умови й особливості розвитку кооперації в енергетичній сфері організаційно-економічної соціалізації підприємницького господарювання на селі. Систематизовано теоретикометодичні характеристики зв’язку енергетичної кооперації із формуванням системи енергоефективного сільського розвитку, що практично передбачає активну участь сільських жителів в організації самозабезпечення енергетичними ресурсами через механізми участі у створенні та забезпеченні функціонування енергетичних кооперативів. Доведено, що кооперація є важливим структурним механізмом досягнення енергоефективності господарювання.