Мета статті – оцінити тенденції розвитку виробництва хлібопекарської продукції в країнах європейського простору та можливості національної промисловості щодо зміцнення позицій на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Методика дослідження. У процесі дослідження застосовано методи теоретичних узагальнень, динамічний, статистичних порівнянь і групувань – для аналізу тенденцій розвитку хлібопекарського виробництва та оцінки розвитку окремих країн за обраною системою показників; економіко-статистичного аналізу – для визначення рівня взаємного впливу чинників та прогнозних оцінок.

Результати дослідження. На основі запропонованого методичного підходу, за обраною системою індикаторів, досліджено тенденції розвитку хлібопекарської промисловості в європейських країнах. Визначено взаємний вплив чинників макроекономічного середовища на розвиток хлібопекарського виробництва, зокрема: сукупного доходу від реалізації продукції; капітальних інвестицій; валового внутрішнього продукту на одну особу; оплати праці; курсу валют. Виявлено вплив глобалізації економіки на розширення експорту хлібобулочної продукції. Оцінено динаміку виробництва та експорту продукції хлібопекарської галузі. Спираючись на досвід розвинених країн та існуючі тенденції, запропоновано шляхи розвитку національного ринку хлібобулочних виробів.

Елементи наукової новизни. Встановлено ринкові частки виробників на ринку хлібобулочних виробів та частку продукції промислового виробництва у загальному споживанні хлібних продуктів в Україні, вплив цінових чинників на формування попиту на хліб і борошно в європейських країнах. Обґрунтовано, що основними тенденціями європейського ринку хлібобулочних виробів, які збережуться й надалі є: збільшення загального обсягу промислового виробництва в цілому по ЄС; зростання попиту на функціональні види продукції, виготовлення борошняних сумішей на замовлення хлібопекарських підприємств для заданого асортименту хлібобулочних виробів; поширення інновацій споживчого пакування та заморожених напівфабрикатів; збереження національних традицій споживання борошняних виробів. Виявлено залежність сукупного доходу хлібопекарської галузі України від обсягу капітальних інвестицій, зростання середньої заробітної плати та обсягів валового внутрішнього продукту з розрахунку на одну особу, що характерно для країн, які розвиваються.

Практична значущість. Розраховано на фахівців у сфері економіки харчової промисловості та хлібопекарської галузі, працівників наукової сфери, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів. Результати дослідження можуть застосовуватися фахівцями для оцінки рівня розвитку хлібопекарського виробництва в окремих країнах європейського простору, працівниками органів державного управління при виборі напрямів продовольчої політики, науковими співробітниками для розширення сфери досліджень.