Мета статті – оцінити заходи підтримки діяльності фермерських і сімейних фермерських господарств в умовах Сovid-19 та здійснити прогнозну оцінку їх розвитку і становлення.

Методика дослідження. Базується на концепції активної політики реалізації підприємницького потенціалу на селі, складовими якої слугують заходи щодо розвитку фермерських та сімейних фермерських господарств, зокрема через трансформаційний механізм формалізації особистих селянських господарств у ринкове середовище господарювання. У процесі дослідження використано такі наукові методи: діалектичний наукового пізнання процесів і явищ; монографічний (аналіз наукових здобутків українських і закордонних учених, а також етапів розвитку підприємництва); графічний (для отримання синтезованого уявлення щодо об’єкта дослідження, виявлення його складових, встановлення причинно-наслідкових зв’язків); емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану об’єкта дослідження); порівняльного аналізу (визначення проблем і напрямів становлення та розвитку фермерства); порівняльного аналізу (врахування специфічних умов сільськогосподарської діяльності та порівняння процесів розвитку фермерства на національному рівні); прогностичний (формування концептуальних засад регулювання й удосконалення стратегії розвитку підприємництва); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків).

Результати дослідження. Проаналізовано ситуацію щодо мінімізації впливу карантинних заходів в умовах Covid-19 та їх наслідки і взаємодію у процесі розвитку фермерських та сімейних фермерських господарств на селі. На основі узагальнення при виробленні механізмів забезпечення ефективності функціонування аграрного сектору економіки необхідне врахування особливостей та вразливості організаційно-правової форми господарювання. Виявлено, що найвразливіші в умовах запровадження карантинних обмежень малі і середні фермерські господарства, здебільшого ті, що здійснюють свою діяльність у галузі овочівництва, зокрема виробництва ранніх овочів та ягід. Зазначене безпосередньо може призвести до скорочення їх чисельності. Так, за розрахунками до 2025 р. чисельність фермерських господарств може скоротитися на 450 од. – до 32 639 од. проти 33 089 од. у 2019 р. Проте запроваджені заходи, у тому числі щодо компенсації сімейним фермерським господарствам частини ЄСВ, здатні забезпечити в найближчій перспективі орієнтовно 200 тис. подібних господарств як через зміну організаційно-правової форми вже існуючих малих фермерських господарств, так і через формалізацію в ринкове середовище особистих селянських господарств із набуттям офіційного статусу суб’єктів підприємницької діяльності – ФОП.

Елементи наукової новизни. Набуло подальшого розвитку методичне представлення та ідентифікації категорії самозайнятість як структурованої й визначеної законом, інституційними та економічними критеріями, форми організації господарювання на селі з відповідним означенням пріоритетних контурів можливої організаційноекономічної результативності функціонування через зайнятість у несільськогосподарському підприємництві.

Практична значущість. Розкрито основні засади щодо протидії впливу обмежувальних заходів в умовах Covid-19, що дало змогу оцінити перспективи розвитку фермерських господарств, зокрема сімейних, а також здійснити прогнозні розрахунки впливу запропонованих заходів на їх становлення й розвиток, запропонувавши першочергові заходи щодо напрямів політики підтримки цих форм господарювання.