Парадигма функціонального підходу до проявів ризику в діяльності аграрних підприємств в умовах ринку
Мета статті – розглянути природу та особливості виникнення ризиків в окремих сегментах ринку сільськогосподарської продукції та обґрунтувати їх функції, які можуть проявлятися в процесі діяльності аграрних підприємств у ринковому середовищі.
Методика дослідження. На основі емпіричного методу, шляхом анкетування та опитування, визначено основні загрози та рівень можливих ризиків на ринку сільськогосподарської продукції за його сегментами. На засадах методу функціонального підходу, з використанням елементів графічно-просторового опису, встановлено сукупність функцій ризику, який присутній на усіх етапах діяльності підприємства в ринкових умовах та досліджено їх за сегментами.
Результати дослідження. Обґрунтовано природу походження ризиків діяльності аграрних підприємств в умовах ринку. Визначено необхідність використання аналітичного комплексного підходу до оцінювання можливих ризиків та встановлення причини їх виникнення і сферу походження. Намічено заходи держави у напрямі вдосконалення управління ризиками, зменшення їх початкового рівня та зведення до мінімального, з метою створення сприятливих умов для діяльності аграрних підприємств у ринковому середовищі.
Елементи наукової новизни. Представлено авторський методичний підхід до розуміння сутності «ризику», згідно з яким він трактується як дія суб’єкта на основі усвідомленого прийняття рішення в ситуації невизначеності. Сформовано алгоритм ризику в ринковому механізмі, у контексті можливих загроз. Ключовим в алгоритмі визначено прагнення суб’єкта ринку до задоволення власного інтересу, який у свою чергу слугує рушійною силою соціально-економічного розвитку суспільства.
Практична значущість. Ризики в будь-якій економічній діяльності підприємств внаслідок дії об’єктивних природних та економічних законів ринкового механізму й конкуренції неминучі. Звідси існує вірогідність, що саме обґрунтована якісна оцінка загроз і можливих наслідків ризику, а також ефективне управління ними можуть визначати успішну діяльність господарюючих суб’єктів. Особливо важливо встановити причини їх виникнення і сферу походження. Конструктивна і ґрунтовна поведінка суб’єкта щодо управління ризиком може стимулювати прийняття виправданого рішення, незважаючи на те, що інтерес, наміри і націленість у часі провокують у суб’єкта активність і певною мірою авантюризм дії, що може призвести до дестабілізації ситуації. У цьому й проявляється сутність підґрунтя ризику.