Мета статті – дослідити потенційні можливості наявного людського капіталу сільського господарства України; виявити найбільш визначальні чинники управління його розвитком та забезпеченням якості життя сільського населення; охарактеризувати існуючі підходи управління розвитком персоналу в аграрних підприємствах; обґрунтувати комплекс інноваційних підходів розвитку людського капіталу на різних рівнях управління.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження були положення економічної теорії та системного аналізу. Кількісні показники життєдіяльності сільського населення, обсягів виробництва валової доданої вартості сільського господарства та інші визначали з використанням статистично-економічного методу. Кореляційний метод аналізу застосували для встановлення кількісного впливу чинників розвитку людського капіталу на обсяги валової доданої вартості сільського господарства. Розрахунково-конструктивний метод, порівняння та графічного аналізу слугував для оцінювання чинників розвитку людського капіталу та підвищення рівня життя сільського населення. За допомогою логіко-евристичного методу, зокрема, методу експертних оцінок, оцінювали інноваційні підходи в управлінні розвитком людського капіталу в аграрних підприємствах. Виділення основних факторів управління розвитком людського капіталу здійснювали прийомами систематизації та узагальнення. Аргументація теоретичних положень та одержаних висновків щодо перспектив розвитку людського капіталу в Україні на різних рівнях управління ґрунтується на системному підході та абстрактно-логічному методі.

Результати дослідження. Здійснено оцінку потенційних можливостей нарощування людського капіталу сільського населення України шляхом розрахунку фонду життєдіяльності як добутку кількості населення та тривалості його життя. Виявлено, що створення валової доданої вартості в сільському господарстві втричі вище з розрахунку на одиницю праці порівняно з іншими галузями економіки країни. За результатами розв’язання кореляційно-регресійної моделі доведено, що найбільший вплив на нарощування продуктивності сільськогосподарської праці за останні роки здійснювала оплата праці. Викладено основні підходи в управлінні розвитком людського капіталу, що застосовуються в аграрних підприємствах різних організаційно-правових форм: агрохолдинги для високої результативності управління розвитком людського капіталу вдаються до створення власних університетів; інші підприємства розвиток людського капіталу здійснюють відповідно до організаційно-економічних та правових чинників.

Елементи наукової новизни. Проведене дослідження надало змогу виявити особливості управління розвитком людського капіталу сільського господарства, сутність яких віддзеркалює його дуалістичний характер: нарощування виробництва валової продукції сільського господарства відбувається одночасно зі зниженням фонду життєдіяльності сільського населення, підвищенням продуктивності праці з розрахунку на одного зайнятого в сільському господарстві та триваючою недооцінкою його людського капіталу. Це спричиняє заниження оплати праці селян і недостатнє для відшкодування затрат робочої сили та відновлення здоров’я, що в сукупності формує систему показників якості життя сільського населення та його низький рівень.

Практична значущість. Акцентується важливість управління розвитком людського капіталу для підвищення якості життя сільського населення. Обґрунтовується необхідність системності вибору підходів до розвитку людського капіталу на різних рівнях управління: держави, суб’єктів господарювання та окремих особистостей. Реалізація запропонованих заходів забезпечить нарощування людського капіталу сільського господарства та дозволить значно підвищити якість життя сільського населення.