Мета статті – проаналізувати ретроспективу виникнення, становлення та розвиток кластерних об’єднань, їх сутність та різновиди, обрати оптимальну для ефективного функціонування міжрегіональних наукових центрів НААН модель кластерної взаємодії.

Методика дослідження. Застосовано загальнонаукові методи емпіричного дослідження: порівняльноісторичний та монографічний, за допомогою яких досягнуто пізнання різних ступенів розвитку процесів кластеризації, виявлено і зіставлено окремі рівні розвитку кластерів, розкрито зміни, що відбулися й визначили тенденції їх розвитку; при цьому використано пізнавальні операції порівняння та опису; метод аналізу дозволив виявити форми прямих і зворотних зв’язків між усіма учасниками кластерного об’єднання; метод синтезу дав можливість об’єднати складові процесу формування інноваційного кластера в єдине ціле; за допомогою системного підходу вивчалися внутрішні й зовнішні властивості кластерних структур, функціональні зв’язки та поведінка учасників об’єднання в конкурентному середовищі; абстрагування дало змогу уникнути ряду стереотипів стосовно формування структури інноваційних кластерів та визначення їх призначення на регіональному рівні й одночасно виділити суттєві властивості, які закладено в основу інтеграції нового об’єднання.

Результати дослідження. Проаналізовано генезис та еволюцію кластерних стратегій економічного розвитку. Розкрито інноваційну спрямованість кластерних об’єднань та їх роль у сталому розвитку регіонів. Наведено світовий досвід ефективного всебічного застосування кластерів та їх державної підтримки. Висвітлено історичні етапи інтеграції економіки й пошук кластерних підходів в агропромисловому комплексі України. Запропоновано кластерну форму організації комплексного науково-інноваційного забезпечення регіонального розвитку.

Елементи наукової новизни. Розвинуто концептуальні засади інтеграції аграрної науки, освіти й бізнесу з метою комплексного використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу аграрної сфери регіону, створення умов для стійкого розвитку сільських територій та всіх учасників кластера з акцентом на забезпечення довготривалої і результативної співпраці.

Практична значущість. Розроблено пропозиції щодо формування функціональної структури й визначення цілей розбудови науково-інноваційного кластера «Північний міжрегіональний науковий центр».