Мета статті – висвітлити аналітичний потенціал абстрактно-логічного методу дослідження аграрної політики в частині дотримання універсальної закономірності щодо відповідності аграрних відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил під час проведення земельних реформ та їх соціально-економічні наслідки.

Методика дослідження. Теоретичною основою дослідження стали філософські засади пізнання діалектики економічної форми руху матерії, праці вчених з питань методології дослідження економічних явищ і процесів та алгоритму організації наукового пошуку. Монографічний метод застосовано для розкриття аналітичного потенціалу абстрактно-логічного методу дослідження аграрної політики у ретроспективі під кутом зору дотримання політико-економічної закономірності щодо відповідності аграрних відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил сільського господарства. Сходження від абстрактного до конкретного, системно-структурний та інші прийоми дозволили сформулювати мету статті, елементи наукової новизни, практичну значимість та висновки.

Результати дослідження. Висвітлено аналітичні можливості комплексного застосування прийомів абстрактнологічного методу дослідження аграрної політики за останні півтора століття в контексті дотримання універсальної закономірності щодо адекватності аграрних відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил на селі внаслідок земельних трансформацій, які проводилися метрополіями в регіонах теперішньої України. За допомогою цього методу проаналізовано соціально-економічні й гуманітарні наслідки аграрної політики, спрямованої на ліквідацію приватних форм господарювання, радикальну зміну типів власності на сільськогосподарські угіддя в різні періоди аграрної історії та на сучасному етапі.

Елементи наукової новизни. Використання прийомів абстрактно-логічного методу на прикладі аграрної політики на теренах України в період її колоніальної залежності дало змогу виявити соціально-економічні й гуманітарні наслідки, викликані недотриманням закономірності стосовно адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил сільськогосподарської галузі.

Практична значущість. Матеріали можуть бути враховані розробниками аграрної політики під час опрацювання державних регуляторних актів,спрямованих на відкриття ринкового обігу прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з метою уникнення гострої фази конфлікту соціально-економічних інтересів селян, товаровиробників, ОТГ, регіонів, суспільства і держави.