Мета статті – виявити вплив цифровізації економіки на розвиток аграрного виробництва шляхом проведення економетричного аналізу та довести гіпотезу про існування високої статистичної залежності між індикатором цифровізації економіки та показниками зростання аграрного виробництва.

Методика дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано цілісний методичний інструментарій, зокрема: абстрактно-логічний метод (при вивченні теоретичних основ впливу цифровізації економіки на аграрне виробництво), монографічний (для уточнення сутності відповідних категорій), економіко-статистичний (при виявленні тенденцій та закономірностей розвитку економіки держави взагалі та аграрного сектору зокрема), графічний (для наочного виявлення динаміки основних показників, що використовуються в економетричній моделі), а також методи системного підходу, кореляційно-регресійного аналізу, групування та узагальнення, інші методи у сфері економічних досліджень.

Результати дослідження. Визначено ступінь розвитку національної економіки, індикатором якого обрано ВВП, тобто його динаміка протягом періоду дослідження. Проведено аналіз характеру залежності національного ВВП, експорту та інших основних макроекономічних показників товарного ринку від виробництва та експорту-імпорту продукції аграрного сектору. Виявлено характер залежності зміни національного ВВП, показників розвитку аграрного сектору від поступової цифровізації економіки, як індикатори розвитку цифровізації використано індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (IDI). Окреслено залежності між урожайністю, продуктивністю праці, обсягом внесених мінеральних добрив і витратами підприємств на інновації. Доведено існування високої статистичної залежності між індикатором цифровізації економіки та показниками розвитку аграрного виробництва.

Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо впливу цифровізації економіки на аграрне виробництво, які підтвердили наукову гіпотезу про існування певного закономірного зв’язку між розвитком економіки держави (ВВП), її експортним потенціалом, динамікою розвитку аграрного сектору економіки (виробництвом агропродукції) і цифровізацією виробничих та економічних процесів.

Практична значущість. Проведене економетричне дослідження дозволило виявити наявність статистично значущої залежності (високого коефіцієнта кореляції і статично значимої кореляційно-регресійної моделі) між індикатором цифровізації економіки (IDI) та результуючими показниками: продукція сільського господарства / ВВП (середні ковзні), % (GDPagro), сільськогосподарський експорт, % експорту (EXPagro), середня врожайність зернових культур (Yield). Обґрунтовано необхідність та доцільність урахування впливу цифровізації економіки при дослідженні проблем та перспектив зростання аграрного виробництва.