Мета статті – оцінити природу та наслідки впровадження соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) у практичну діяльність суб'єктів господарювання.

Методика дослідження. У процесі дослідження використано основний метод інституціоналізму – методологічний індивідуалізм (тлумачення сутності СВБ та наслідків впровадження її концепції у практичну діяльність суб'єктів ринкової економіки), а також монографічний (аналіз наукових здобутків українських та закордонних учених), емпіричний (дослідження негативних наслідків діяльності деяких світових компаній, що займають провідні місця у рейтингу Global CSR 100), та абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків) методи.

Результати дослідження. Використовуючи інституціональний підхід до аналізу СВБ, зокрема наявність опортуністичної поведінки компаній-виробників, політичної ренти (як з боку компаній-виробників, лобіюючих свої інтереси у законодавчих органах, так і з боку бюрократії, якій доручено контроль за діяльністю компаній-виробників), негативних зовнішніх ефектів від діяльності більшості так званих "соціально відповідальних" корпорацій, відсутність загальноприйнятого в міжнародній практиці визначення СВБ, жорсткої системи контролю та покарання за її недотримання, наголошується, що наявна система впровадження СВБ приносить суспільству більше шкоди, аніж вигід. Обґрунтовано відсутність інституту СВБ, запропоновано авторське визначення категорії "соціальна відповідальність бізнесу" та виокремлено проблеми створення ефективного інституту СВБ.

Елементи наукової новизни. Доведено недосконалість існуючої концепції СВБ, а також відсутність інституту "соціальна відповідальність бізнесу". Окреслені вкрай негативні наслідки для світової спільноти від впровадження існуючої концепції СВБ у практичну діяльність суб'єктів ринкової економіки. На основі інституціонального підходу сформульоване авторське бачення сутності цього інституту.

Практична значущість. Полягає у можливості використання запропонованого підходу при інституціоналізації СВБ.