Мета статті – обґрунтувати теоретичні засади та розкрити методологічні характеристики кластерного розвитку агропромислового комплексу.

Методика дослідження. Застосовувалися наступні наукові методи: монографічний, системного і порівняльного аналізу, абстрактно-логічний і нормативний.

Результати дослідження. Сформульовано десять основних принципів розробки та реалізації кластерної політики стосовно галузі АПК: принцип наукового забезпечення, принцип системності організації АПК, принцип комплексності побудови АПК, принцип перспективності розвитку АПК та ін. Виявлено ряд обмежень, які перешкоджають поширенню у сфері АПК кластерних структур (відсутність спеціального законодавства, відсутність довгострокової позитивної практики, відсутність системних наукових досліджень і т. п.), а також ряд факторів, які дають право швидко розгортати кластерні процеси і нівелювати стримуючі фактори (наявність великого історичного досвіду формування різних форм кооперації та інтеграції, розроблено основи теорії та практики створення продовольчих і продуктових компаній в новітній час та ін.). Відповідно позитивні фактори при їх залученні можуть значно переважати над стримуючими і послідовно їх нівелювати. У контексті цього опрацьовано оціночні критерії та показники створення конкурентоспроможних кластерних об'єднань в АПК.

Елементи наукової новизни. Сформульовано нове визначення кластеризації АПК, як мегакластерної системи, наукова новизна якого полягає в тому, що в одному формулюванні відображені – цільова кооперація та інтеграція суб'єктів, багаторівневий і багатоаспектний склад учасників, націленість на дотримання економічних інтересів суб'єктів, необхідність раціонального використання ресурсів, можливість оперативного перерозподілу ресурсів, націленість на стратегічну конкурентоспроможність.

Практична значущість. Кластерна політика стосовно сфери АПК має певну етапність, де на кожному переділі мають місце свої особливості кооперації та інтеграції. Для цього розроблено відповідну дорожню карту послідовності етапів кластеризації. У розвиток дорожньої карти опрацьовано ефекти функціонування кластерних систем в АПК (залучення інвестицій, сталий розвиток техніко-технологічної бази, оптимізація співвідношення різних видів ресурсів та ін.). На підставі їх сформульовано можливі показники для забезпечення адекватної оцінки стану і результатів кластеризації АПК.