Мета статті – визначити ступінь інклюзивності діючих логістичних ланцюгів аграрного ринку (ЛЛАР) України та обґрунтувати напрями їх трансформації, розбудови і взаємодії в контексті інклюзивного підходу.

Методика дослідження. Використано системний підхід та загальнонаукові методи, зокрема, аналітичних узагальнень – для встановлення домінуючого напряму міграції доданої вартості у ланцюгах аграрного ринку; структурний – для визначення часток суб’єктів індивідуального й корпоративного секторів ринку, видової структури кооперативів; індексний – для цінового аналізу; порівняльний – для порівняння рівнів рентабельності різних категорій виробників; графічний – для наочного відображення логістичної структури аграрного ринку.

Результати дослідження. Розглянуто основні проблеми доступу дрібних і середніх агровиробників до корпоративних ринкових ланцюгів, встановлено потоковий «розрив» та логістичну відторгненість суб’єктів індивідуального сектору виробничої ланки від прибуткових ланок доробки й розподілу продукції. Визначено домінуючий напрям перерозподілу доданої вартості на користь корпоративних структур, низький ступінь інклюзивності логістичних ланцюгів корпоративного типу. Обґрунтовано доцільність формування в Україні кооперативних логістичних ланцюгів, які є інклюзивними ринковими ланцюгами, здатними ефективно конкурувати та взаємодіяти із корпоративними ланцюгами аграрного ринку.

Елементи наукової новизни. Удосконалено теоретичні засади логістики товарних ринків в частині обґрунтування сутності категорії «ринкова інклюзія», інклюзивної природи кооперативних логістичних ланцюгів аграрного ринку. На базі емпіричних досліджень визначено ступінь інклюзивності ринкових ланцюгів різних типів, що дозволило обґрунтувати напрями підвищення конкурентоспроможності інклюзивних ланцюгів в українських реаліях.

Практична значущість. Результати можуть бути використані органами влади в процесі розробки стратегії розвитку кооперативних логістичних ланцюгів аграрного ринку, а також механізмів стимулювання створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів та оптимізації їх логістичних зв’язків із стейкхолдерами.