Метою цього дослідження було розробити прогностичну модель успішності аграрних інвестицій в напівпосушливих зернових господарствах Алжиру з метою сприяння розробці урядових політик щодо розподілу кредитів і субсидій. Дослідження було зосереджено на напівпосушливих регіонах, де зернове господарство було основою продовольчої безпеки, а стратегічні аграрні інвестиції стали важливими для поліпшення результатів і підвищення стійкості господарств. Використовуючи дані опитування 198 фермерських господарств у Сетіфі (Алжир), було створено сім складених вимірів активів і визначено типи господарств за допомогою багатовимірного аналізу. Для прогнозування успішності аграрних інвестицій була розроблена модель бінарної логістичної регресії. Модель логістичної регресії показала практичну загальну точність класифікації 79,8 %, з R² = 0,358 та R² = 0,486. Результати показали, що «Технічний актив» був найсильнішим позитивним предиктором успіху (B = 0,728, OR = 2,072, p = 0,002). Деякі складені активи, такі як «Різноманітність фермерства», «Зв’язок» та «Продуктивність», виявилися негативними предикторами успіху інвестицій, що вказувало на складні динаміки, такі як надмірна диверсифікація або вищі ризики в господарствах з більшими ресурсами. Результати підтвердили значні структурні відмінності між типами господарств, при цьому великі господарства продемонстрували значно вищі рівні біофізичних, людських і диверсифікаційних активів, що відображало більшу ресурсну базу та адаптаційний потенціал. Розроблена прогностична модель показала високу пояснювальну та класифікаційну ефективність, підтверджуючи ключову роль технічної спроможності як вирішального фактору для досягнення успіху інвестиційних результатів. Дослідження надало практичну прогностичну основу для розробників політики, що дозволило приймати рішення на основі даних для оптимізації розподілу ресурсів, зниження ризиків, пов’язаних з державним фінансуванням, та в кінцевому підсумку сприяння успішнішим аграрним інвестиціям, що зміцнювали сталий розвиток зернових культур та продовольчу безпеку. Ці результати надали розробникам політики інструмент для відбору даних, що оптимізував розподіл аграрних субсидій та кредитів, безпосередньо зміцнюючи продовольчу безпеку в напівпосушливих регіонах