Метою цього дослідження було моделювання динаміки показників промислової та продовольчої безпеки України в контексті стратегій розширення площ органічних земель і сценаріїв ведення бойових дій до 2030 року. Методологічну основу становили моделі часових рядів із урахуванням екзогенних змінних та багатофакторні моделі лінійної регресії. Встановлено, що зниження ступеня зносу основних засобів у сільському господарстві на 0,15 в.п. у результаті зростання частки органічних земель на 1 в.п. не становить загрози промисловій безпеці України, проте не може компенсувати руйнівні наслідки російсько-української війни. Визначення цільового показника у 10 % органічних площ наблизить урожайність зернових (64 ц/га) до оптимального діапазону (45-55 ц/га) за умов середньозважених втрат урожайності на рівні 1,97 ц/га у 2030 році. Урожайність кукурудзи, навіть за наявності втрат (2,60  ц/га), залишатиметься на незадовільному рівні  – 75  ц/га. Хоча середньорічний надій молока, за базовим прогнозом, досягне задовільного рівня у 2028  році (5 521,2  кг > 5 000  кг), втрати урожайності (119,89  кг), пов’язані з часткою органічного поголів’я понад 10 %, унеможливлять досягнення цього рівня до 2030  року. Тому прискорений розвиток органічного молочного виробництва не може бути рекомендований за жодним із розглянутих сценаріїв. Водночас досягнення частки органічних корів у 3 % не створило загрози промисловій безпеці (за винятком песимістичного сценарію війни до 2030 року). Враховуючи критичний стан самозабезпечення молоком (<80 % починаючи з 2025 року), що стало наслідком сталого скорочення поголів’я корів, розвиток органічного молочного виробництва посилило проблему продовольчої небезпеки. Результати дослідження можуть бути використані органами виконавчої влади України для розроблення обґрунтованих стратегій переходу до органічного сільського господарства, які відповідатимуть цілям економічної безпеки