Метою дослідження було обґрунтування сценарію трансформації зернового експорту у розвиток м’ясного скотарства та свинарства, як продукції з високою доданою вартістю із відповідним визначенням індикативного позитивного впливу на економіку України. Було використано такі методи: порівняльного аналізу, статистичний, табличний, розрахунково-конструктивний, абстрактно-логічний, а також інструментарій екстраполяції тренду. Встановлено тенденцію зростання концентрації сировини в аграрному експорті України  – 85  %. Частка зерна в загальному експорті продукції склала майже 25  %. Подальше нарощування зернового експорту стало проблемою для внутрішнього та зовнішнього ринку. Разом з тим експортні надходження від продажу м’яса залишилися незначними – 3-4 %, а виробництво яловичини та свинини стійко скорочується. Фактичне споживання населенням м’яса яловичини та телятини майже в 6 разів нижче за раціональну норму, свинини – в 1,5 раза. Визначено, що висока концентрація сировини в українському експорті аграрної продукції призводить до значних щорічних втрат експортної виручки, потенційних робочих місць та зменшення ВВП країни. Прогнозними орієнтирами параметрів збільшення виробництва яловичини до 1 млн т, свинини  – до 2 млн т на рік. Визначено загальну прогнозну потребу в зерні для виробництва визначених обсягів яловичини та свинини  – 12,94 млн т на рік (пшениці  – 5,51 млн т, кукурудзи – 5,59 млн т, ячменю – 1,84 млн т). Розрахунками доведено, що спрямування визначених обсягів пшениці, кукурудзи та ячменю не на експорт, а на відгодівлю тварин для виробництва м’ясної продукції, сприятиме збільшенню експортних надходжень в Україну на 12,6 % (або на 1,23 млрд дол США на рік). Визначено, що ВВП України може зрости на 525,6 млрд грн. або 12,5 млрд дол США. Практичні результати дослідження дозволяють об’єктивно оцінити сценарій трансформації структури зернового ринку із відповідним визначенням прогнозних параметрів збільшення експортних надходжень та доданої вартості для економіки України, що може бути корисним для урядових органів при прогнозуванні напрямів повоєнного відновлення аграрного сектору країни