Мета статті – здійснити аналітичну оцінку впливу пандемії СОVID–19 на рівень продовольчої безпеки України. Методика дослідження. Підґрунтям для дослідження стали загальнонаукові та економічні методи, творча спадщина фундаторів економічної науки, публікації українських та зарубіжних учених з питань впливу карантинних обмежень, пов’язаних із поширенням пандемії COVID-19, на рівень продовольчої безпеки країни, нормативно-правові акти, дані Державної служби статистики України, електронні ресурси й інші джерела. Монографічний підхід використано під час аналізу динаміки фактичного споживання агропродовольчої продукції та рівня продовольчої незалежності за окремими агропродовольчими товарами. Нормативний та позитивний підходи застосовано для висвітлення реальних ризиків і загроз забезпеченню продовольчої безпеки. Низка прийомів абстрактно-логічного інструментарію дозволили зробити науковоприкладні узагальнення викладеного матеріалу, сформулювати проміжні та прикінцеві висновки і пропозиції. Результати дослідження. Здійснено аналітичну оцінку впливу пандемії СОVID–19 на споживання агропродовольчої продукції та рівня продовольчої незалежності за окремими агропродовольчими товарами. Доведено, що в Україні виробляється достатньо продовольства для забезпечення здорового харчування громадян. Визначено, що внаслідок низької купівельної спроможності населення групи громадян з низькими доходами мають обмежений доступ до необхідних агропродовольчих продуктів. У середньо- і довгостроковій перспективі збережуться дефіцит продовольчих ресурсів і глобальна продовольча інфляція, кон’юнктура аграрних ринків залишиться нестабільною, а торгівля надалі розвиватиметься під впливом не тільки конкуренції, але й політичних чинників. Елементи наукової новизни. Обґрунтовано теоретико-методологічні положення, науково-методичні та практичні підходи до визначення чинників впливу карантинних заходів і поширення COVID-19 на рівень продовольчої безпеки держави. Оцінювання впливу карантинних заходів та поширення COVID-19 на продовольчу безпеку дозволило визначити основні ризики забезпечення продовольчої безпеки держави. Практична значущість. Прикладні аспекти дослідження можуть бути враховані під час формування програм соціально-економічного розвитку агропродовольчого сектору України, що дозволять підвищити дієвість державних ініціатив, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки держави та підвищити готовність країни до форс-мажорних загроз. Табл.: 7. Рис.: 3. Бібліогр.: 17