Мета статті – провести комплексний аналіз ефективності виробництва зернових культур в Україні, визначити пріоритетні фактори впливу та обґрунтувати напрями щодо її подальшого підвищення. Методика дослідження. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний – для формулювання висновків; порівняльного аналізу – для зіставлення показників ефективності виробництва зернових культур та виявлення тенденцій їх зміни; табличний – для наочного зображення отриманих результатів дослідження; статистичний – при визначенні варіації обсягів виробництва та показників ефективності зернових культур; розрахунково-конструктивний – для розрахунку показників ефективності виробництва зернових культур та обґрунтування їх нормативних показників; монографічний – при деталізації сучасного рівня ефективності функціонування зернового господарства України; факторного аналізу – для визначення факторів впливу на рентабельність виробництва зернових культур. Результати дослідження. Відзначено тенденцію стабільності виробництва зернових культур в Україні. Встановлено прогресуючу динаміку зростання величини та трансформації структури витрат на виробництво зернових культур, виявлено дисбаланси між зростанням витрат та результатами господарювання товаровиробників зернових культур по регіонах України. Проведено комплексний аналіз показників абсолютної та відносної ефективності виробництва зернових культур. Здійснено факторний аналіз зміни показників рентабельності виробництва зернових культур в Україні. Розраховано рівні нормативної собівартості та еквівалентної ціни 1 тонни озимої пшениці та кукурудзи на зерно. Запропоновано основні напрями підвищення ефективності зерновиробництва. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку методико-практичні аспекти щодо дослідження ефективності зерновиробництва та обґрунтування напрямів її підвищення. Практична значущість. Вказані підходи та результати дослідження можуть бути використані органами державного і галузевого управління при організації моніторингу та розробки пріоритетних заходів щодо підвищення ефективності вітчизняної зернової галузі. Табл.: 8. Бібліогр.: 26