Мета статті – дослідити світовий досвід поводження з ГМО, висвітлити прогалини в регулюванні обігу ГМ-культур в Україні та розробити рекомендації щодо їх усунення з урахуванням кращих європейських практик та вітчизняних особливостей. Методика дослідження. У процесі дослідження використано діалектичні методи пізнання процесів і явищ, монографічний метод (для аналізу поширення ГМ-культур у світі), статистичний (для аналізу динаміки площ під ГМ-культурами у світі), емпіричний (комплексна оцінка сучасного стану регулювання обігу ГМО), абстрактнологічний метод (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Висвітлено світовий досвід поводження з ГМО. Охарактеризовано сучасний стан державного регулювання обігу ГМ-культур в Україні та окреслено основні напрями його вдосконалення. Зважаючи на відсутність реєстрації ГМ-сортів сільськогосподарських культур в Україні, обґрунтовано доцільність формування дієвої системи їхньої реєстрації, а також впровадження системи контролю та моніторингу за вирощуванням лише зареєстрованих сортів сільгоспкультур, що убезпечить від стихійного ввезення та незаконного вирощування ГМ-культур. Обґрунтовано необхідність впровадження комплексного підходу до регулювання обігу ГМ-культур і ГМ-продукції в Україні й активізації процесу уніфікації вітчизняної та європейської нормативно-правової бази у сфері регулювання обігу ГМО. Елементи наукової новизни. Досліджено сучасний стан державного регулювання обігу ГМ-культур і ГМ-продукції в Україні та окреслено перспективи його вдосконалення з урахуванням кращих європейських практик. Практична значущість. Визначено прогалини в державному контролі за використанням ГМО, а також у питаннях відповідальності за правопорушення у сфері поводження з ГМО та забезпечення біобезпеки, запропоновано заходи з їх усунення. Бібліогр.: 12