Перспективи зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та країнами Азії
Мета статті – проаналізувати показники зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та країнами Азії, оцінити потенціал її розвитку з урахуванням останніх актуальних тенденцій світового аграрного ринку. Методика дослідження. Використано методи: теоретичного узагальнення – для характеристики виробництва та зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією країн Азії; аналізу і синтезу – для розгляду динаміки і товарної структури взаємної аграрної торгівлі між Україною та азійськими державами; загального дослідження функціонування сільськогосподарської системи країн регіону; порівняльної оцінки – для формування рейтингів найбільших експортерів та імпортерів продовольства серед азійських держав, знаходження відмінностей між вітчизняним експортом продукції сільського господарства та імпортом Азії, і навпаки; графічний і табличний – для оптимізації наочного відображення результатів дослідження. Результати дослідження. Розглянуто актуальний експорт та імпорт агропродовольчої продукції країнами Азії, визначено основних торгових представників регіону, проаналізовано вирішальну роль Азії у формуванні глобальної пропозиції продовольства, досліджено актуальний стан торгівлі аграрною продукцією України з державами регіону, здійснено загальну оцінку потенціалу її розвитку, виходячи з останніх тенденцій глобального ринку та потенційного використання угод про функціонування зон вільної торгівлі між сторонами. Елементи наукової новизни. Виділено окремо азійські країни як зовнішньоторговельних партнерів України стосовно агропродовольчої продукції, в тому числі найбільш важливих гравців в експорті та імпорті, надано аналітичну інформацію з урахуванням впливу пандемії та підписання нової міжрегіональної торгової угоди. Практична значущість. Наведені положення спрямовані на інформування вітчизняних експортерів та імпортерів сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів про можливості виходу, закріплення та необхідних закупівель на ринках країн Азії, а також органів державної влади, що прямо впливають на прийняття рішень щодо лібералізації міжнародної торгівлі. Табл.: 6. Рис.: 1. Бібліогр.: 15