Мета статті – розробити рейтингову оцінку рівня самозабезпечення господарських формувань в аграрному секторі як інструментарію стратегічного моніторингу їх розвитку та функціонування. Методика дослідження. Базується на концепції активної політики реалізації підприємницького потенціалу на селі, складовими якої є заходи щодо рейтингового оцінювання ефективності розвитку господарських формувань в аграрному секторі. Використано такі наукові методи: діалектичний метод наукового пізнання процесів і явищ; монографічний (аналіз наукових здобутків українських і закордонних учених, аналіз етапів розвитку підприємництва); графічний (для отримання синтезованого уявлення щодо об’єкта дослідження, виявлення його складових, встановлення причинно-наслідкових зв’язків); емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану об’єкта дослідження); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Оцінка рівня самозабезпечення господарських формувань в аграрному секторі дала змогу встановити, що перш за все необхідно нарощувати конкурентні переваги в ресурсному потенціалі, а саме: збільшувати поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, розширювати посівні площі під овочами, картоплею, зерновими і кормовими культурами. Все це можливо реалізувати за вливання додаткових фінансових ресурсів і належної державної підтримки аграрної сфери економіки. Елементи наукової новизни. Охарактеризовані етапи розробки комплексної порівняльної рейтингової оцінки, яка використовується в процесі дослідження стану підприємств галузі. Визначено, що підсумкова рейтингова оцінка повинна враховувати всі важливі параметри розвитку підприємств галузі. Проведено рейтингове оцінювання рівня самозабезпечення господарських формувань, що може використовуватись як інструментарій стратегічного моніторингу їх розвитку та функціонування. Практична значущість. Проаналізовано сучасний економічний стан, розроблено рейтингову оцінку рівня самозабезпечення господарських формувань в аграрному секторі, як інструментарію стратегічного моніторингу галузей національного господарства. Табл.: 6. Рис.: 5. Бібліогр.: 19