Мета статті – проаналізувати існуючі методичні підходи до оцінювання діяльності корпоративних кластерних структур різних типів та підібрати критерії для оцінки діяльності міжрегіональних наукових центрів НААН, як кластерних новоутворень. Методика дослідження. Застосовано загальнонаукові методи емпіричного пізнання: монографічний та порівняння, за допомогою яких досягнуто розуміння різних методик оцінювання процесів кластерізації та ступеня реалізації інтеграційних ініціатив, виявлено і зіставлено окремі рівні розвитку кластерів, розкрито зміни, що відбуваються в теоретичних підходах до оцінки їх діяльності, визначено тенденції розвитку наукової думки з цього приводу; також використано пізнавальні операції порівняння та опису; за методу аналізу виявлено найоптимальніші методики для оцінювання результативності кластерних наукових союзів; метод синтезу надав можливість інтегрувати підходи та запропонувати методику визначення рівня ефективності науково-інноваційного об’єднання; за допомогою системного підходу вивчався вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на результати діяльності кластерних утворень та їх окремих учасників у конкурентному середовищі; абстрагування дозволило відійти від низки стереотипів стосовно визначення найприйнятніших критеріїв оцінки результатів діяльності кластерів та виділити найсуттєвіші їх характеристики, що закладено в основу моделі індикативного оцінювання інтеграції науково-інноваційних об’єднань. Результати дослідження. Розкрито низку різноманітних теоретичних підходів до визначення ефективності діяльності кластерних структур. Встановлено, що зокрема їх діяльність оцінюється залежно від об’єкта дослідження чи від потенційних переваг інтеграції, при цьому враховують макро- й мікроекономічні індикатори, що характеризують вплив кластера на суспільство. Аналіз і синтез відомих натепер окремих методик надали можливість запропонувати критерії для оцінювання результативності функціонування «міжрегіональних наукових центрів НААН, що максимально відображають ступінь реалізації тих аспектів інтеграції, які забезпечують економічну ефективність взаємодії всіх суб´єктів кластерного утворення та водночас відкривають перспективу для подальших наукових досліджень стосовно визначення справедливої бальної оцінки та коефіцієнтів вагомості по кожному із запропонованих показників. Елементи наукової новизни. Запропоновано систему комплексних індикативних показників для проведення оцінки діяльності науково-інноваційного кластера, які відображають найсуттєвіші характеристики реалізації інтеграційних ініціатив в аграрній сфері. Практична значущість. Розроблені пропозиції щодо визначення ефективності функціонування науковоінноваційного кластера можливо застосовувати для оцінки результатів діяльності міжрегіональних наукових центрів НААН. Бібліогр.: 23