Мета статті – розглянути стан розвитку електронного урядування в країнах світу та оцінити перспективи використання його в Україні. Методика дослідження. У процесі дослідження використано соціологічні, загальнонаукові, теоретичні та емпіричні методи, зокрема метод єдності аналізу й синтезу, метод спостереження, порівняння. Теоретико-методологічна основа: концепції, підходи, теорії, положення, висновки, що розглядаються в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, теорії комунікацій, інформаційних технологій, проєктного менеджменту, електронного урядування та електронної демократії; нормативно-правові акти органів державної влади (Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України). Результати дослідження. Охарактеризовано нормативно-правові акти з питань використання технологій електронного урядування в Україні. Розглянуто основні питання щодо модернізації державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Проведено аналіз стандартів та регламентів для технологій електронного урядування. Визначено основні найбільш поширені інструменти електронного урядування в Європейському Союзі та Україні. Обґрунтовано доцільність створення та використання електронного урядування. Розглянуто структуру державного управління, методи електронного урядування, складові його інформаційнотехнологічної інфраструктури, державну політику з розвитку електронного урядування, його технічні складові та їх призначення, проблеми й організацію заходів з впровадження та розвитку електронного урядування, зарубіжний і національний досвід використання електронного урядування, його нормативно-правову базу. Проаналізовано методологічні підходи та результати моніторингу впровадження інструментів електронного урядування як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді (2020 р.). Елементи наукової новизни. Висвітлено етапи розвитку та механізми управління розвитком електронного урядування в Україні. Проаналізовано українську та зарубіжну практику застосування технологій електронного урядування. Визначено загальносвітові процеси електронного урядування економіки. Досліджено основні закономірності становлення і розвитку електронного урядування в Україні та світі; розкрито сутність і значення основних методів і принципів електронного урядування; розглянуто різноманітні моделі впровадження електронного урядування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях; проблеми і перспективи формування і розвитку електронного урядування з урахуванням вітчизняної практики; проаналізовано основні етапи та завдання впровадження електронного урядування в контексті вивчення кращої зарубіжної практики. Період кризи вимагає від органів влади рішучих й обґрунтованих дій, що можливо за умови володіння повним обсягом інформації про стан справ у державі. Такі потреби може задовольнити система національних електронних інформаційних ресурсів. У статті розглянуто організаційну модель національних інформаційних ресурсів України в електронному урядуванні. Визначено важливість виконання запропонованого плану дій органів влади щодо організації інформаційних ресурсів в електронному урядуванні. Практична значущість. Використання рекомендацій стосовно удосконалення організаційного та інформаційного забезпечення державного управління у сферах розвитку інформаційного суспільства та впровадження електронного урядування дасть змогу в майбутньому розширити перелік корисних для споживачів електронних інформаційних ресурсів, які характеризуються різноманітними формами надання інформації, організаційними та технологічними рішеннями, що є основою для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень у системі поточного та стратегічного планування. Табл.: 2. Рис.: 6. Бібліогр.: 14