Мета статті – висвітлити та обґрунтувати теоретичні положення земельних відносин у поліпшенні ситуації в сільськогосподарському виробництві. Методика дослідження. Основою для дослідження стали теоретичні положення щодо характеристики земельних відносин у ринкових умовах та використання сільськогосподарських земель у діяльності агропромислового сектору України. Досягненню мети дослідження слугували загальнонаукові методи управління виробництвом та пізнання процесів формування виробничих земельних відносин. Результати дослідження. Знання специфіки аграрного сектору, реального стану сільського життя, задіяння у процес якісно нового стану економіки – ринку землі, виступає свідченням того, що ринкова економіка за змістом це госпрозрахункова економіка і визначає: зіставлення витрат з виручкою від реалізації продукції; допускає вільне підприємництво, самостійність, відповідальність та інтерес товаровиробника; здійснення діяльності суб’єкта господарювання, в центрі якого є людина і її життєвий соціальний захист. Елементи наукової новизни. Розроблено стратегічні засади реформування земельних відносин в аграрному виробництві країни як передумови їх раціональної організації на нинішньому етапі господарювання в сільських регіонах. Практична значущість. Застосування теоретичних положень земельних відносин, їх реформування і становлення як трансформаційний процес у сільськогосподарському виробництві. Результати дослідження визначено як впливові фактори на формування ринку землі в нових умовах господарювання. Бібліогр.: 21