На сьогоднішній день кластерні об’єднання є однією з найефективніших форм організації інноваційних процесів в регіоні, за якої на ринку конкурують вже не окремі підприємства, а цілі комплекси, які скорочують свої витрати завдяки кооперації діяльності. Такі об’єднання сприяють підвищенню продуктивності праці, прискорюють темпи впровадження інновацій на виробництві, сприяють підвищенню конкурентоспроможності різних галузей економіки, не вимагають значних коштів і складаються з різних ініціатив, спрямованих на стимулювання учасників для співпраці. Створення кластера дозволяє сформувати специфічний економічний простір, метою якого є розширення сфери вільної торгівлі, збільшення обсягів експорт продукції кластера, вільного переміщення капіталу та людських ресурсів. Мета статті – узагальнити механізми підтримки кластерних утворень за кордоном. Розкрити сучасні аспекти національного інституційного середовища стимулювання генезису науково-інноваційних агрокластерів та визначити основні можливі напрями фінансової підтримки їх розвитку. Використано загальнонаукові та специфічні методи емпіричного дослідження: порівняльно-історичний та монографічний, які дозволили оцінити в динаміці розвиток державної підтримки процесів кластеризації в Європейському Союзі та в Україні, а також з’ясувати джерела їх фінансового стимулювання; системний підхід – сприяв дослідженню механізмів взаємодії кластера як системи з оточуючим суспільним середовищем, сприймати кластерне утворення динамічною цілісністю, що постійно розвивається; аналіз і синтез надали можливість розкрити потенційні фінансові методи підтримки кластерів та інтегрувати підходи до формування механізму стимулювання кластерних об’єднань; використано пізнавальні операції порівняння й опису; абстрактно-логічний метод застосовано для теоретичних узагальнень та формування висновків. Проаналізовано реалізацію сучасних кластерних політик у країнах Європейського Союзу. Встановлено, що, незважаючи на конкретність розробки та реалізації кластерних програм і їх залежність від контексту та обґрунтованості відносно національної/регіональної політики на різних територіях, в аналізованих підходах вирізняється їх певна прогресивна схожість. Наведено пріоритетні можливості смарт-спеціалізації регіону, в розбудові якої кластерні утворення виступають основними «блоками». Висвітлено кращі європейські проєкти, пов’язані із соціально-економічним піднесенням регіонів, які стимулюють розвиток кластеризації. Розкрито складові сталого фінансування регіональних кластерних утворень в Україні, що насамперед передбачає стартову державну підтримку. Оцінено можливість стимулювати процес кластеризації коштами, що направлятимуться з державного бюджету на розвиток регіонів, а також на фінансування Програми підтримки секторальної політики. Підтверджено можливості самофінансування та самокредитування науково-інноваційних агрокластерів, що будуть утворені на основі міжрегіональних наукових центрів НААН. Розвинуто концептуальні засади формування джерел фінансового забезпечення становлення і розвитку науково-інноваційних кластерних моделей, утворених на базі міжрегіональних наукових центрів НААН. На основі успішного європейського досвіду вдосконалено теоретико-методичні підходи до побудови фінансових механізмів кластеризації в Україні. Запропоновано напрями фінансового стимулювання процесів кластеризації в межах загальнонаціональних, галузевих та регіональних стратегій, зокрема стратегій смарт-спеціалізації регіонів і територіальних громад, стратегії підтримки малого і середнього бізнесу, як основного елемента підприємницької ініціативи та базового драйвера створення кластерів