Мета статті – провести об’єктивну кількісну оцінку екологічних, економічних та соціальних екстерналій, що створює українська гідроенергетика для суспільства, інших галузей економіки та довкілля. Методика дослідження. Як метод дослідження використано стандартні показники оцінки ефективності діяльності енергетичної галузі, а саме: критерій площинної ефективності різних типів генерації, критерій ефективності використання встановленої потужності, критерії оцінки порівняльної вартості одиниці площі, елементи економетричного аналізу та фізичних аналогів. Результати дослідження. Показано, що декларовано низька собівартість електроенергії, генерованої гідроенергетикою, досягається ціною перенесення згенерованих збитків на інші галузі економіки і, насамперед, на аграрний сектор. Елементи наукової новизни. На підставі економетричного аналізу показано існування спадного експоненційного тренду обсягів гідрогенерації, яке пояснюється замуленням мілководних частин дніпровських водосховищ. Процес прискорився останнім часом внаслідок кліматичних змін та зростання обсягів скидання забруднюючих речовин. Практична значущість. З урахуванням світового досвіду й аналізу екстерналій галузі показано неефективність стратегії розвитку гідроенергетики до 2026 р., яка практично побудована на принципах планової економіки. Табл.: 2. Рис.: 4. Бібліогр.: 32