Мета статті – висвітлити особливості розвитку підприємницької діяльності в сільському господарстві і надати пропозиції щодо формування підприємницьких структур. Методика дослідження. За теоретико-методологічну основу дослідження слугували класична й сучасна економічна теорія і наукові положення, розвитку підприємництва та підприємницьких структур у сільському господарстві. Для оцінки стану розвитку досліджуваних форм господарювання в сільському господарстві залучено методи аналізу, синтезу, групування, балансовий; при встановленні перспективних обсягів виробництва – розрахунковий, нормативний, для обґрунтування засад ефективного розвитку форм господарювання – порівняльного аналізу. Результати дослідження. Розглянуто сучасний стан і розвиток підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах, у тому числі фермерських господарствах України. Запропоновано взаємодію їх між собою щодо утворення контрольованих структур, які забезпечать їх адаптацію та успішне функціонування обслуговуючих кооперативів у ринковому середовищі України. Проаналізовано також діяльність господарств населення, які не відносяться до субєктів підприємницької діяльності. Елементи наукової новизни. Визначено, що на теперішньому етапі суб’єкти господарювання в сільському господарстві України працюють в умовах необхідності адаптації до вимог асоціації з Європейським Союзом. Набули подальшого розвитку варіанти діяльності обслуговуючих кооперативів у сільському господарстві. Наведено сучасну систему органів підтримки підприємницької діяльності в Україні. Практична значущість. З метою забезпечення умов для реалізації власного економічного потенціалу досліджуваним суб’єктам господарювання необхідні життєздатні підприємницькі структури (обслуговуючі кооперативи), які забезпечать їх адаптацію та успішне функціонування на конкурентному продовольчому ринку. Запропоновано трансформацію особистих підсобних господарств до сімейних фермерських господарств – підприємницького типу. Табл.: 4. Рис.: 1. Бібліогр.: 13