Мета статті – дослідити інституціональне забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні. Методика дослідження. Використано діалектичний метод наукового пізнання – розгляд сутності інституційного забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності; емпіричний – для комплексної оцінки сучасного стану об’єкта дослідження на світовому рівні, абстрактно-логічний метод – формування пропозицій та висновків. Результати дослідження. Інструментарій інвестиційної політики видозмінюється з урахуванням моделей промислової політики і стадій розвитку. Загроза для економічного розвитку виникає від ослаблення діючих інститутів. Багато інститутів втрачають свій вплив у зв’язку з надшвидкими темпами розвитку цифрової економіки. Україні необхідно стежити за тим, щоб інструменти її інвестиційної політики відповідали сучасним вимогам, використовуючи для цього такі засоби, як переорієнтація інвестиційних стимулів. Елементи наукової новизни. Удосконалено модель взаємодії інститутів у процесі інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні на етапі сталого розвитку. Практична значущість. Розроблено модель взаємодії інститутів у процесі інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні, що включає неформальні інститути, державні та наддержавні інституції, нормативно-правове забезпечення, інвестиційне середовище. Рис.: 1. Бібліогр.: 25