Мета статті – розкрити теоретико-методичні і практичні аспекти становлення організаційно-економічної моделі сімейного фермерства в Україні, охарактеризувати його інституційні засади як форми господарювання. Методика дослідження. В основу теоретико-методичної побудови дослідження покладено загальнонаукові методи наукового пізнання, а також засади міждисциплінарного наукового пошуку, положення інституціональної методології. Методологічну базу розроблення проблеми становлять наукові напрацювання зарубіжних та вітчизняних вчених, позиціоновані у царині економічного дискурсу з проекціями концепції інституціоналізму. Прикладні аспекти проблемної дискусії ґрунтуються на систематизації знань щодо визначення інституційних пріоритетів становлення сімейного фермерства і соціальноекономічних ефектів його розвитку як особливого господарського укладу. Застосування методичного апарату інституційної (інституціональної) теорії дозволило виявити особливості, визначити організаційну дієвість сформованих державою і ринком «правил гри», які забезпечили утвердження наявної типологічної сукупності сімейних фермерських господарств в Україні. Економічні розрахунки дали змогу методично обґрунтувати аспекти сучасного стану, визначити можливу динаміку і охарактеризувати перспективу розвитку сімейного фермерства як особливої моделі господарювання на селі. Результати дослідження. Теоретично і методично обґрунтовано інституційну специфіку розвитку сімейного фермерства як механізму господарювання, заснованого на індивідуально-сімейних цінностях організації структур зі створення благ в аграрному секторі економіки. Розглянуто світові тенденції і глобальну традицію представлення сімейного бізнесу на селі із порівнянням практики національного господарського комплексу, а також виявленням специфіки інституційно-правового забезпечення. Проаналізовано сучасні умови розвитку, чинники інституційного забезпечення сімейного фермерства в Україні, засади становлення його організаційно-економічної моделі. Здійснено концептуальну проекцію засад функціонування сімейної ферми з пропонуванням конструкції пріоритетних інституційних удосконалень процесу з урахуванням національно-ідентичних пріоритетів, ментальних поведінкових характеристик сучасного українського селянина. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку аспекти інституційного аналізу становленнярозвитку сімейних фермерських господарств у межах існуючого соціально-економічного укладу на селі. Запропоновано інституційні удосконалення засад становлення організаційно-економічної моделі сімейного фермерства в Україні з обґрунтуванням пропозицій щодо пріоритетів державної політики й господарської організації. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при розробці правових норм інституційного стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств, доопрацювання проектів нормативних актів щодо правових питань, концепцій, програм здійснення організаційно-економічних та соціальних засад становлення сімейного фермерства в Україні. Пріоритетним вбачається використання положень наукового дискурсу в науково-дослідній діяльності з агроекономічної проблематики. Табл.: 4. Бібліогр.: 26