Мета статті – проаналізувати сучасні підходи до визначення та надати теоретичне обґрунтування основним дефініціям для формування повноцінного понятійного апарату в органічному секторі аграрної галузі України. Методика дослідження. Ґрунтується на таких наукових методах: ретроспективного аналізу (еволюція становлення і розвитку понять «органік» та «органічне сільське господарство» у світовій і вітчизняній науці); порівняння та логічний (для формалізації й розмежування понять «органік» та «органіка» у сучасній науковій літературі); логічних узагальнень (подання пропозицій щодо подальшого використання основної термінології в органічному секторі для уникнення різного тлумачення та формування єдиного понятійного апарату у сфері органічного агровиробництва). Результати дослідження. Визначено, що для повноцінного використання переваг органіку для національної економіки України необхідно чітко визначати та розуміти понятійний апарат, який використовується у сферах науково-методичного обґрунтування, формування нормативно-правового базису, освітньо-кваліфікаційного забезпечення та громадського просвітництва в органічній сфері. Вказано, що значення основного поняття «органік» поки що не має однозначного трактування та сутності у процесі вживання в науковій та іншій літературі, що пов'язано, з одного боку, з іншомовним походженням цього слова, з іншого – відсутністю його загальноприйнятого визначення в Україні. Розглянуто поняття «органічний», яке світова наука використовує у двох пов'язаних, але все ж таки різних сферах – у хімії та сільському господарстві. Аргументовано, що термін «органічний» більш чіткий і формалізований у сільському господарстві та підпорядковується однозначним нормам і правилам вживання. Підкреслено, що поняття «органічна продукція» нерозривно пов'язано з поняттям «органічне сільське господарство» у сенсі причинно-наслідкових зв'язків, оскільки органічна продукція прямо чи опосередковано є результатом органічних практик у сільському господарстві. Аналіз дефініції «органічне сільське господарство" дав можливість зробити висновок про складність формулювання універсального і всеохоплюючого визначення вказаного поняття, а повноцінне розуміння зазначеного явища залежить від значної кількості факторів, як-то умови господарювання, географічне положення країни, рівень розвитку аграрної галузі та національної економіки загалом тощо. Проаналізовано використання сучасними науковцями понять «органік» та «органіка», яким у свою чергу притаманні свої особливості вживання у вітчизняній науковій та освітній літературі. Визначено, що єдиного загальноприйнятого бачення різниці між термінами «органік» та «органіка» у вітчизняній науковій літературі немає, і багато вчених використовують ці терміни як синоніми, вживаючи навіть в одній роботі обидві дефініції в однаковому значенні. Елементи наукової новизни. Запропоновано чітко розмежовувати поняття «органік» та «органіка» для виключення плутанини і різнотлумачень у процесі теоретико-методологічного обґрунтування та наукового забезпечення розбудови органічного сектору вітчизняної сільськогосподарської галузі. Спираючись на лінгвістичний, змістовний, нормативно-правовий, науково-теоретичний аналіз попередніх досліджень, запропоновано розширене авторське визначення органічного сільського господарства. Практична значущість. Рекомендовано відокремлювати поняття «органік» та «органіка», не використовуючи останнє при визначенні органічної продукції. Лише поняття «органік», з погляду походження та світової практики використання, безпосередньо стосується органічної сфери і його доречно використовувати в дослідженнях органічного сільського господарств в Україні. Бібліогр.: 27