Мета статті – обґрунтувати раціональні підходи до удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення сільського господарства технічними засобами, виділити й описати організаційну та економічну складові означеного механізму, систематизувати принципи його реалізації, визначити найбільш дієві й ефективні методи, важелі та інструменти впливу, навести підходи до формування середовища і сприятливих умов взаємодії суб’єктів та об’єктів у межах реалізації оптимальних моделей технічного забезпечення. Методика дослідження. Використано методи: діалектичний метод пізнання, що дало можливість дослідити процес забезпечення сільського господарства технічними засобами з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків із ключовими ринковими і виробничими чинниками, системний підхід для досягнення оптимального складу, структури та принципів функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення сільського господарства технічними засобами, ретроспективного аналізу, що дозволило оцінити динаміку стану і забезпеченості сільського господарства технічними засобами, визначити зміну ефективності їх використання та порівняти із середніми показниками такої ефективності по економіці, статистичного аналізу: ряди динаміки, середніх і відносних величин, індексний, порівняння та ін. Результати дослідження. Проаналізовано сучасний стан і тенденції технічного забезпечення сільського господарства. Виявлено розбалансованість забезпеченості технічними засобами й результативності діяльності в економіці та сільському господарстві, оцінено зміни рівня віддачі коштів, вкладених у формування основних засобів сільського господарства та економіки в цілому. Доведено необхідність оптимізації засад технічного забезпечення сільського господарства на основі формування і запровадження комплексного дієвого підходу. Обґрунтовано засади удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення сільського господарства технічними засобами. Систематизовано принципи, методи, важелі та інструменти означеного механізму, виділено його інститути та інституції. Особливу увагу приділено формуванню і взаємодії організаційної й економічної складових механізму, забезпечення їх позитивного впливу на формування середовища й умов взаємодії суб’єктів і об’єктів технічного забезпечення, оптимізації моделей постачання технічних засобів у сільське господарство. Показано, що комплекс розроблених пропозицій сукупно дозволить підвищити рівень технічного забезпечення сільського господарства України, а як результат – позитивно позначиться на розвитку галузі, обсягах і якості виробництва сільськогосподарських продуктів, продовольчій безпеці держави, її експортному потенціалі й ролі на світових аграрних ринках. Елементи наукової новизни. Запропоновано науково-методичний підхід до удосконалення організаційноекономічного механізму забезпечення сільського господарства технічними засобами на основі формування та реалізації спеціальних методів, важелів й інструментів впливу на процеси виробництва, постачання, придбання і використання сільськогосподарської техніки, активізації взаємодії інститутів та інституцій, врахування раціональних принципів роботи, створення сприятливих умов взаємодії та середовища функціонування суб’єктів і об’єктів технічного постачання. Виділено та обґрунтовано економічну й організаційну складові механізму, систематизовано їх елементи, що містять правове і моніторингово-інформаційне забезпечення, логістику, консультування і дорадництво, координацію, а також мотивацію, узгодження інтересів сторін, формування фінансових потоків. Практична значущість. Запропоновано організаційно-економічний механізм забезпечення сільського господарства технічними засобами. Це дає можливість сформувати оптимальне середовище взаємодії суб’єктів і об’єктів постачання технічних засобів, створити привабливі умови для їхньої взаємодії на основні запровадження прямої, лізингової або гібридної моделі використання техніки. В кінцевому результаті практична реалізація запропонованого організаційноекономічного механізму сприятиме поліпшенню технічного рівня сільськогосподарських товаровиробників та інноватизації сільського господарства й дозволить підвищити ефективність діяльності. Табл.: 1. Рис.: 1. Бібліогр.: 12